Добірка найцікавіших космічних новин за тиждень: James Webb помітив на Юпітері найсильніший реактивний потік, апарат Juno рекордно близько пролетів біля його супутника Іо, а ми розповідаємо, як повітряний старт змінить космічну галузь.
«Природа ніколи не звертається до розуму, доки звичка та інстинкт не стануть марними. Немає розуму там, де немає потреби у змінах».
— Герберт Веллс, «Машина часу»
Внутрішнє ядро Землі виявилося м’якішим, ніж вважалося раніше
Внутрішнє ядро Землі розташоване в центрі зовнішнього. Досі вважалося, що воно є твердою масою металу. Однак нещодавні експерименти показали, що атоми в ньому можуть вільно переміщуватися. Дослідники відтворили тиск у внутрішньому ядрі в лабораторії та спостерігали, як атоми заліза поводилися в цих умовах. Потім отримані дані ввели у програму машинного навчання, щоб змоделювати віртуальне ядро, яке назвали «суперкоміркою». Використовуючи її, вчені побачили, що насправді атоми заліза можуть рухатися навіть у щільній кристалічній структурі. У ядрі можуть переміщуватися достатньо великі групи атомів, але його структура при цьому лишається незмінною. Також тепер дослідники зможуть краще зрозуміти інші властивості внутрішнього ядра в центрі нашої планети — наприклад, як воно створює її магнітне поле.
Рекордне зближення: Juno здійснив проліт вулканічного супутника Юпітера
15 жовтня апарат Juno здійснив рекордний проліт вулканічного супутника Іо. Він пройшов на відстані всього 11 700 км від його поверхні. Цей проліт став найближчим візитом земного посланця до Іо з 2001 року, коли його відвідав апарат Galileo. Зроблені Juno знімки демонструють, наскільки сильно це небесне тіло відрізняється від інших супутників планет. На його поверхні практично немає ударних кратерів, при цьому саме воно має унікальне забарвлення. Там можна знайти відтінки білого, червоного, чорного, зеленого та жовтого. Настільки строката колірна гама, через яку супутник іноді порівнюють з піццою, пояснюється наслідками постійних вивержень. Викиди вулканів покрили поверхню Іо численними сполуками сірки та силікатами.
Безперервні виверження також пояснюють, чому на Іо практично немає кратерів. Їхні сліди швидко зникають під шаром вулканічних відкладень. Замість ударних формацій на поверхні супутника можна знайти в’язкі лавові потоки, довжина яких може вимірюватися сотнями кілометрів, озера розплавленої сірки, а також кальдери глибиною в кілька кілометрів.
Режисер Crazy Frog створив захопливий фільм про подорож Сонячною системою
Нещодавно у світі мистецтва з’явився новий герой — талановитий режисер і відеограф Ерік Вернквіст, відомий раніше як творець культового мему Crazy Frog. Він різко змінив свій творчий курс і віддав перевагу космічним темам. Один із його останніх шедеврів — короткометражний фільм One Revolution Per Minute, створений та спродюсований ним — є яскравим прикладом його нового спрямування.
Цей відомий аніматор привертає увагу своєю творчістю, що надихає на роздуми над космічними просторами та можливостями їхнього вивчення. Фільм розповідає історію космічної станції SSPO Esperanta, яка подорожує різними частинами нашої Сонячної системи. Вона була спроєктована як щось більше, ніж просто станція. Автор описує її як готель або круїзний лайнер для космосу. У різних частинах фільму глядачі можуть помітити дзеркальні стіни та розкішні вітальні, відтворені у неймовірно захопливих деталях.
Індія готується запустити космічну станцію й експедицію на Місяць
Індія планує у найближчі 15 років розгорнути пілотовану космічну програму, яка зможе позмагатися з американською та китайською. Про це йдеться у промові прем’єр-міністра країни Нарендри Моді, яку він виголосив 17 жовтня. Проголосив він її перед інженерами та вченими космічної агенції країни. Зустріч була присвячена майбутньому випробуванню космічного корабля «Гаганьян», запланованому на найближчу суботу. Це буде безпілотна місія, призначена для того, аби переконатись у безпеці роботи всіх систем. Якщо вона виявиться вдалою, вже наступного року Індія відправить на орбіту відразу трьох астронавтів.
Однак на цьому космічні плани країни не закінчуються. Відповідно до заяви Моді, вже 2035 рокуна орбіту має бути виведена пілотована станція «Бхаратія Антарікша Стейшн». А до 2040-го перший астронавт Індії має потрапити на Місяць.
Сильніше за урагани на Землі: James Webb помітив на Юпітері реактивний потік
Головною метою нових досліджень телескопа James Webb став Юпітер — найбільша планета Сонячної системи. Раніше астрономи вже звертали увагу на нього та систему його супутників, але JWST надав можливість поглянути на газовий гігант по-новому. Завдяки інфрачервоним детекторам космічної обсерваторії деякі явища в юпітеріанській атмосфері стали більш яскравими й чіткими. Зображення, отримані з допомогою цього телескопа, розкрили перед нами раніше невідомі деталі.
Найдивовижнішим відкриттям став реактивний потік над Юпітером. Він має довжину понад 4800 км і рухається зі швидкістю 514 км/год. Раніше вчені його не помічали, тому були вкрай спантеличені цим відкриттям. Науковці вважають, що реактивний потік на газовому гіганті, який має швидкість, що перевищує швидкість урагану 5-ї категорії на Землі, допоможе розкрити таємниці турбулентної юпітеріанської атмосфери. Надзвичайно швидкий струмінь перебуває на висоті близько 40 км над верхівками хмар планети. Нижчі вітри мають значно меншу швидкість.
Фото тижня: у кільці вогню
Кільцеподібне сонячне затемнення виникає тоді, коли Місяць проходить поблизу апогея своєї орбіти і його кутовий розмір на земному небі менший за розмір Сонця. Отже, він не в змозі повністю закрити сонячний диск. Тому замість сонячної корони на небі можна спостерігати вогняне кільце. Оригінальну світлину цього явища отримав астрофотограф Марсело Мараньї.
Приготування до зйомки зайняло кілька місяців. Спочатку фотограф мав знайти у смузі кільцеподібної фази точку з гарною оглядовістю. Таке місце знайшлось у штаті Ріу-Гранді-ду-Норті на сході Бразилії. Мараньї відвідав понад 20 височин і гір в околицях місцевого пляжу, щоб знайти точку з потрібним азимутом. Далі він зробив точний розрахунок часу, в який Сонце буде проходити через цю точку. Загалом у фотографа було п’ятисекундне вікно, протягом якого він міг зробити потрібний знімок.
Цікава цифра: 400 тисяч галактик
Астрономи створили новий детальний цифровий атлас нашого космічного оточення. Він містить інформацію про майже 400 тисяч найближчих до Чумацького Шляху великих галактик. Атлас був створений на базі трьох досліджень, виконаних у період з 2014 по 2017 рік. Їх проводили в Міжамериканській обсерваторії Серро-Тололо та Національній обсерваторії Кітт-Пік, а також в обсерваторії Стюард Аризонського університету. Під час цих досліджень були отримані зображення в оптичному та інфрачервоному діапазонах, що покривають площу в 20 тисяч квадратних градусів — це еквівалентно майже половині неба.
Що почитати у вихідні
Повітряний старт — це перспективний спосіб запуску ракет із борту літаків. Теоретично він має значно знизити вартість пуску та зробити цю процедуру значно гнучкішою і швидшою. Але, як показують десятиліття розробок у цій галузі, не все так просто. Про те, як повітряний старт змінить космічну галузь, розповідає український письменник Радій Радутний.
У творах письменників-фантастів часто можна зустріти різноманітні сценарії катастрофічних подій, пов’язаних із масштабними природними процесами: землетрусами, цунамі, виверженнями вулканів, повенями, падіннями астероїдів тощо. Ці явища вражають уяву та викликають страх перед нескореною силою природи. Однак ми не завжди замислюємося над тим, які потужні процеси перманентно відбуваються глибоко в надрах Землі та яким чином вони впливають на наше повсякденне життя. Що станеться, коли ядро нашої планети охолоне, пояснює наша авторка — кандидатка геологічних наук Тетяна Кошлякова.
Читайте у попередньому дайджесті: Хакатон NASA в Україні, дірява російська «Наука» та «павук» на Марсі: дайджест новин за тиждень
Тільки найцікавіші новини та факти у нашому Telegram-каналі!
Долучайтеся: https://t.me/ustmagazine
