Королівство планети мавп. Чого чекати від продовження культової франшизи

9 травня в кіно виходить фантастичний фільм «Королівство планети мавп». Він стане четвертою стрічкою нової серії всесвітньо відомої франшизи «Планета мавп». Тож ми вирішили розповісти, що від цього кіно чекати.

Фільм «Королівство планети мавп»
Фільм «Королівство планети мавп»

«Королівство планети мавп»

Фільм «Королівство планети мавп» має вийти на екрани 9 травня 2024 року. Це кіно стане продовженням так званої «перезавантаженої» серії фільмів, яка, своєю чергою, спирається на «Планету мавп» Тіма Бертона 2001 року, а той — на серію з п’яти кінострічок 1960–1970-х років.

Серія має достатньо заплутаний таймлайн, який для того, аби сюжет нового фільму став зрозумілим, треба розповісти окремо.

У фільмі Бертона йдеться про американського астронавта, що пірнув у космічну аномалію й опинився на планеті, на якій домінують розумні мавпи, схожі на земних шимпанзе, горил та орангутангів, а люди — лише дикуни. Він повертається на Землю, але виявляється, що все змінилося, і вдома тепер теж домінують не люди.

Фільм «Повстання планети мавп» прямо з попереднім не був пов’язаний, однак розповідав передісторію усього цього. У ньому вчені створювали ліки проти хвороби Альцгеймера і випадково підсилили когнітивні здібності шимпанзе, горил та орангутангів, які почали боротися за власні права.

Наступні дві стрічки розповідають про те, як після всесвітньої пандемії людство все більше поступається своєю роллю творців цивілізації мавпам і між ними спалахує збройний конфлікт. І ось, нарешті, виходить четвертий фільм нової франшизи, у якому ролі вже майже повністю перевернулися.

Судячи з трейлера, події відбуватимуться через 300 років. Мавпи збудували власні держави, а люди тепер живуть як дикуни. Проте новий король чотирируких пам’ятає, що колись ті були великою цивілізацією і шукає її спадок.

Кадр з фільму
Кадр з трейлеру фільму. Джерело: 20th Sentury Studious

«Планета мавп» П’єра Буля

Для того, аби зрозуміти, чи очікувати від нового фільму чогось цікавого, варто звернутися до основи, про яку мало хто пам’ятає — однойменний роман 1963 року. Його автором є французький письменник-фантаст П’єр Буль. Його події достатньо вільно викладені в оригінальному фільмі 1968 року і ще вільніше — у фільмі Тіма Бертона.

У французького письменника астронавти здійснюють політ до Бетельгейзе з релятивістською швидкістю, що передбачає викривлення часу. Там вони знаходять планету Сорору з ознаками цивілізації й висаджуються на ній. Проте виявляється, що люди там стали не просто дикунами. Вони остаточно перетворилися на тварин.

Місцеві «гомо», попри те, що вони фізично та генетично ідентичні землянам, точно не заслуговують на те, щоб зватися «сапієнсами». Бо втратили не тільки міста, інструменти, вогонь та одяг, але й саму мову. Тварини як вони є, і за деякий час в силу певних подій земляни приєднуються до них. Можливо, і не потрібна людям та цивілізація.

Сучасне видання «Планети мавп»
Сучасне видання «Планети мавп»

Аж тут виявляється, що розумне життя на планеті є, і це — мавпи. Вони полюють на людей, бо це — їхній традиційний промисел і ставлять над ними експерименти, які дозволять розгадати загадки еволюції та розуму.

При цьому шимпанзе, орангутанги та горили у книзі мають значно розвинутішу цивілізацію, ніж у будь-якій з екранізацій. Вони перебувають на рівні десь 40–60-х років XX століття і живуть у містах, надзвичайно схожих на людські.

Зазвичай картинка того, як мавпи читають газети й водять автомобілі, мала б здаватися смішною, проте в книзі поруч із нею є сцени з голими людьми в клітках, які паруються на підлозі як тварини та не можуть вирішити задачки на кмітливість, аби дістати смачний банан. І саме це у «Планеті мавп» лякає понад усе.

Так планету мавп зображували у 1968 році
Так планету мавп зображували у 1968 році. Джерело: transmettrelecinema.com

Бо навіть коли головний герой вивчає мову мавп і починає їм розповідати, що він — теж розумна істота, його слова піддають сумніву. Бо як людина може довести, що дійсно думає, а не хтось її навчив вимовляти слова? Тим більше, що в самій мові слово «мавпа» — означає вінець еволюції, а люди — це тварини, від яких, як стверджується деякими вченими, усі й походять.

При цьому в якийсь момент головний герой перестає розуміти, це цивілізація мавп схожа на земну, чи людські політики та банкіри в його спогадах дуже схожі на мавп. Зрештою, як відрізнити, де закінчується дресування тварин для того, аби користуватися молотком і мікроскопом, і починається той самий розум, що їх створив?

Усе це вкрай обмежено з обрізанням усіх гострих моментів потрапило до фільму 1968 року, після чого сюжет зажив своїм життям і продовження 1970-х стали самостійною пригодницькою історією, яка до Буля вже жодного стосунку не мала.

Кадр з нового фільму
Кадр із нового фільму. Джерело: lumiere-a.akamaihd.net

Бертон у 2001-му ніби як і намагався слідувати роману хоча б у деяких сценах, проте вийшло в нього ще більш прилизано та по-голівудськи, ніж у 1968 році. Подальші ж фільми серії розповідали вже зовсім іншу історію, яка спиралася на те, що виходило у 1970-ті.

Чи очікувати від нового фільму чогось цікавого та нового?

Питання про те, чи чекати від «Королівства планети мавп» якихось абсолютно нових вражень, які змусять про щось замислитися, достатньо неоднозначне. Усі шокуючі науково-фантастичні припущення, які могли б спонукати глядачів щось обговорювати під час виходу з кінозали, з франшизи прибрали ще пів століття тому, і це встигло стати у ній каноном.

Бо режисери раз за разом показують зіткнення культур, густо замішане на політиці, в якому глядачам пропонується вирішити, хто ж насправді дикун, а хто — цивілізована особистість, а можливо, усі мають жити в мирі та взаємоповазі.

Кадр з нового фільму
Кадр із нового фільму. Джерело: www.myvue.com

Усе це від самого початку — солодка жуйка у порівнянні з сюжетом роману, де читача спочатку ставили перед фактом, що люди — лише тварини, а потім ставили під сумнів самі ознаки розуму. Хоча, можливо, у новому фільмі щось справді може змінитися на краще. Принаймні, трейлер фільму цілком це допускає.

Цікаво було б подивитися, наприклад, як актори, що грають людей, вже потроху починають поводитися як тварини, наприклад, починають забувати мову. Принаймні, трейлери на це натякають. Тож, цілком можливо, новий фільм дійсно вийде найближчим за своїми ідеями до оригіналу, ніж усе, що було до нього.

У сучасному голлівудському кіно справді не вистачає глибокого і серйозного конфлікту. І що як не історія про те, як мавпи та люди вирішують, хто з них насправді розумний, а хто — тварина, здатне зобразити його на екрані?

Тільки найцікавіші новини та факти у нашому Telegram-каналі!

Приєднуйтесь: https://t.me/ustmagazine