Сильні сонячні спалахи спричинили збій радіозв’язку у США, а стародавній наконечник стріли виявився зробленим із метеорита: дайджест новин

Добірка найцікавіших космічних новин за тиждень: NASA вдалося повністю відновити зв’язок із зондом Voyager 2, який перебуває в міжзоряному просторі; вчені виявили прискорення обертання Марса, а ми розповідаємо про космічні баги та знамениті аварії, що трапилися через них.

«Машини вирішують проблеми не з більшою проникливістю, ніж люди, а тільки швидше. Тільки швидше!»

― Айзек Азімов

Потужні спалахи на Сонці порушили радіозв’язок на всій території США

Наше Сонце відіграє ключову роль у забезпеченні Землі енергією. Але також воно є джерелом значних збурень у земній атмосфері. Цього тижня відбулося два масштабних сонячних спалахи, що спричинили збій радіозв’язку по всій території США. 7 серпня вибух потужністю X1.5 викликав високий рівень радіозаглушення (R3) в районі, у той момент освітленому сонячним світлом — у більшій частині США, Канаді й у Тихому океані. Спалахи класу X є найбільш інтенсивними. Вони викликають деградацію та порушення високочастотних радіосигналів, особливо на тому боці нашої планети, що освітлений Сонцем. Цьому спалаху передував ще один, який стався 5 серпня. Він також належав до класу X, але був потужнішим — з інтенсивністю X1.6.

Також 28 жовтня 2021 року сталась подія, яку називають корональним викидом маси. Лише зараз вчені опублікували результати її дослідження в журналі Geophysical Research Letters. Значна кількість плазми була вивержена з сонячної корони та поширилась у процесі подорожі Сонячною системою настільки сильно, що досягла і Землі, й Марса, не дивлячись на те, що вони перебували по протилежні боки від Сонця, на відстані понад 150 млн км. Ця подія була сфотографована різними космічними апаратами, в тому числі сонячною обсерваторією SOHO (NASA/ESA).

На Землю впав супутник Aeolus на швидкості 27 тисяч км/год: де опинилися рештки

Космічний апарат Aeolus здійснив заплановане та кероване падіння на Землю. Він був доволі великим, а тому згорів у атмосфері не повністю — частина його досягла поверхні. Але куди впали обгорілі залишки апарату? Інженерам Європейського космічного агентства (ESA) вдалося обчислити точне місце падіння супутника. Вони використали дані про останньє орбітальне положення супутника й інформацію від Космічного командування США, щоб створити карту траєкторії його падіння в атмосфері Землі. Виявилося, що приблизно 80% апарата згоріло під час входження в щільні атмосферні шари, а решта 20% впало в Атлантичний океан.

Увійшовши в атмосферу, Aeolus перетворився на яскраву вогняну кулю над Антарктидою, рухаючись зі швидкістю близько 27 тисяч км/год. Команда ESA здійснила успішний керований спуск і визначила місце, де уламки апарата впали у води Атлантичного океану. Маневр був запланований таким чином, щоб мінімізувати ризик падіння уцілілих фрагментів біля населених територій, зменшивши його у 150 разів.

Наконечник стріли бронзової доби виявився виготовленим із метеорита

Метеорити падають на Землю понад 4 млрд років. Деякі з них навіть містять цінні метали — такі, як титан чи залізо. Археологи виявили десятки рукотворних інструментів, виготовлених із метеоритів. Значна частина таких знахідок належить до Близького Сходу й Азії. У Європі до останнього часу було відомо лише два місця у Польщі, де знайшли об’єкти, зроблені з метеоритів. Але нещодавно з’явилася третя локація. Наконечник стріли, знайдений в житлі поблизу озера Моріген у Швейцарії наприкінці XIX століття, теж має метеоритне походження.

Спочатку вчені припустили, що зразок походить від відомого Тваннберзького метеоритного вибуху, що відбувся колись на території Швейцарії, у кількох кілометрах від місця знахідки. Під час нього утворилося багато фрагментів, із яких на сьогодні вдалося відшукати понад 2000 окремих уламків загальною масою понад 150 кг. Проте дослідження виявило, що цей конкретний наконечник точно не має стосунку до метеориту Тваннберг. Учені припускають, що він був виготовлений із частин іншого метеорита, що впав на територію Естонії близько 1500 року до н.е. 

NASA повністю відновила зв’язок із Voyager 2

NASA вдалося повністю поновити зв’язок із зондом Voyager 2, що перебуває в міжзоряному просторі. Він відновив передачу телеметрії на Землю. Зв’язок із ним був втрачений 21 липня 2023 року. Це сталося через набір переданих йому команд, одна з яких виявилася помилковою. Виконавши її, апарат змінив свою орієнтацію, і його антена відхилилася від лінії зв’язку з Землею на два градуси. Цього виявилося достатньо, щоб він втратив можливість передавати зібрану інформацію.

Спочатку вважалося, що контакт із апаратом вдасться відновити не раніше середини жовтня, коли він мав виконати запрограмований маневр зі скидання своєї орієнтації. Далі інженери вирішили відправити йому команду на переорієнтацію антени. Оскільки переданому з Землі радіосигналу потрібно 18,5 годин, щоб досягти зонда, їм довелося чекати 37 годин, щоб дізнатися, чи спрацював цей план. У підсумку все вирішилося добре. 4 серпня Voyager 2 перервав своє радіомовчання та відновив передачу телеметрії. Повідомляється, що всі його системи працюють у штатному режимі.

Місія NASA виявила прискорення обертання Марса

Використовуючи дані місії InSight, вчені провели найточніші в історії вимірювання обертання Марса навколо своєї осі. Виявилося, що його швидкість повільно збільшується. Вимірювання швидкості обертання Червоної планети було виконано під час експерименту RISE (Rotation and Interior Structure Experiment). В ході нього планетологи передавали радіосигнал на апарат InSight, що перебуває на марсіанській поверхні, який потім відбивався назад. Прийнявши відбитий сигнал, вчені реєстрували крихітні зміни частоти, викликані доплерівським зсувом, що давало змогу визначити швидкість обертання планети. Це було непросте завдання, адже йшлося про пошук відхилень менше 40 см, що вимагало колосальної роботи з фільтрації шуму. 

Аналіз даних InSight дав змогу виявити тзв. розгойдування Марса, які відбуваються через те, що ядро планети частково рідке. Це дало можливість ученим оцінити його радіус. Отримана ними величина склала 1835 км.

Потім дослідники порівняли це значення з двома попередніми оцінками радіуса ядра, що базуються на даних сейсмометра InSight. Зокрема, вони звернули увагу на те, як сейсмічні хвилі поширюються в надрах планети — чи відбиваються вони від ядра, чи безперешкодно проходять крізь нього. З урахуванням усіх трьох вимірювань було отримано оцінку радіуса в 1790-1850 км. Для порівняння: радіус усього Марса становить 3390 км. Дані InSight також дозволили зробити інше відкриття. Виявилося, що Червона планета обертається з невеликим прискоренням, що становить близько 4 кутових мілісекунд на рік.

Фото тижня

Backbone of Night
Панорамне фото Чумацького Шляху під назвою Backbone of Night

Ентузіаст астрофотографії Ендрю Маккарті протягом тривалого часу мріяв повністю відобразити красу галактики Чумацький Шлях на своїх світлинах. Однак обставини його життя в Арізоні не давали йому змоги втілити цей задум. Світлове забруднення та географічна широта перешкоджали йому в досягненні бажаного результату. З метою подолати ці обмеження відважний фотограф вирушив у кілька міжнародних подорожей, аби потрапити на невеликий острів в архіпелазі Мальдіви в Індійському океані. Завдяки розташуванню острова біля екватора Маккарті нарешті зміг отримати довгоочікувану вражаючу картину — повний і деталізований погляд на галактику Чумацький Шлях.

Цікава цифра: 3 мільярди доларів на рік

МКС
МКС обертається навколо Землі на висоті 400 км над її поверхнею. Фото: NASA

Міжнародна космічна станція (МКС) обертається навколо Землі на висоті близько 400 км. Її орбітальний шлях охоплює приблизно 90% поверхні планети. Завдяки величезним сонячним панелям, що відбивають сонячне світло, станцію можна помітити неозброєним оком уранці або вечері, коли вона пролітає над вашою місцевістю. Згідно з повідомленнями головного офісу NASA, утримання МКС щороку коштує близько 3 млрд доларів. Насправді це багатонаціональний проєкт, що не належить жодній окремій державі. Фактично свій вклад у її створення внесли 15 країн.

За час експлуатації МКС її відвідали понад 250 представників 20 різних країн. Найбільше — 158 астронавтів — зі Сполучених Штатів, на другому місці (54 особи) — росія.

Що почитати у вихідні

Космічний простір висуває найвищі вимоги до надійності будь-якої техніки. Найменша неточність у розрахунках, конструктивний дефект або несправність навіть незначного компонента можуть призвести до катастрофи та багатомільйонних втрат. Але космічні аварії відбуваються не лише через проблеми з «залізом». Ще однією досить поширеною причиною невдач є помилки у програмному забезпеченні. Наш автор Микита Литвинов розповідає про космічні баги та сім знаменитих аварій, що сталися через комп’ютерні помилки.

Усі люблять котиків. Пухнасті домашні улюбленці живуть практично всюди. Мабуть, єдине місце, де їх не можна зустріти — це зоряне небо. Серед 88 сучасних сузір’їв немає жодного, що називалося б Кіт або Кішка. Проте це не означає, що астрономи у минулому не намагалися помістити їх на небо. Олександр Бурлака пропонує знайти на небі кішку.

Читайте у попередньому дайджесті: Творці потонулого батискафа «Титан» хочуть збудувати домівку на Венері, а ESA задумалося, як колоністам випрати білизну на Місяці: дайджест новин

Тільки найцікавіші новини та факти у нашому Telegram-каналі!

Долучайтеся: https://t.me/ustmagazine

Наступна місія до Плутона відбудеться не раніше 2050 року
Водні планети на орбітах білих карликів добре підходять для пошуку життя
Телескоп у Південній Америці зазнімкував космічного коропа коі
Астрономи відкрили чотири мінінептуни
Гігантський Магелланів телескоп став на крок ближчий до будівництва
Ракетний ступінь великим планом: японський супутник здійснив історичне зближення з космічним сміттям
Міжзоряний ремонт завершено: Voyager 1 відновив передачу всіх наукових даних
Важливий експеримент: NASA відправила у космос відео та фото з домашніми улюбленцями
Астрономи відкрили у пари зір дивовижні паралельні диски
James Webb виявив найвіддаленіший вибух наднової у ранньому Всесвіті