Підбірка найцікавіших космічних новин за тиждень: стартап Morpheus Space створив революційне програмне забезпечення для планування польотів у космосі; Китай навчив ШІ-робота видобувати кисень для колонізації Місяця та Марса, а ми розповідаємо, хто такі анунаки та звідки вони взялися.
«Людський дух має переважати над технологіями».
― Альберт Ейнштейн
Які метеорні потоки можна побачити наприкінці листопада
Останній осінній місяць є часом активності кількох досить потужних метеорних потоків, серед яких вирізняються «подвійні» Тауриди, а також Леоніди, відомі своїми дивовижними сплесками кожні 32–33 роки. Втім, зараз великих сюрпризів астрономи від них не очікують. У період максимуму, який цього року настане в ніч із 17 на 18 листопада, цей потік «продукуватиме» від 20 до 30 метеорів за годину.
Леоніди належать до 13 основних метеорних потоків, зенітне годинне число яких (кількість спостережених метеорів з урахуванням умов видимості) щороку в епоху максимуму сягає 10 або більше. Кілька з них час від часу дарують нам метеорні дощі — так називають сплески активності, коли вдається спостерігати понад тисячу метеорів за годину. Крім основних найпотужніших потоків, відомо ще близько трьох десятків другорядних, активність яких навіть у максимумі не перевищує 10 метеорів за годину, а найчастіше сягає лише 3–5. До подібних потоків належать і листопадові Оріоніди — їхній пік припадає на 27 число. Ще один слабкий метеорний потік кінця осені — Андромедиди, максимум яких теж очікується 27 листопада. Його пікова потужність не перевищує десятка метеорів.
Знайдено спосіб зупинити танення криги в Антарктиді
Вчені сильно занепокоєні тим, що льодовики у Західній Антарктиці можуть повністю розтанути в найближчі кілька десятиліть. Вони розробили спосіб запобігти цьому явищу за допомогою розпилення аерозолів у верхніх шарах атмосфери. Однак виявилося, що має значення ще й те, де саме їх треба розпилювати. Різні сценарії цього процесу були змодельовані у поточному дослідженні. Загалом аналізувалося 11 різних випадків впорскування аерозолю у стратосферу. Три випадки охоплювали кілька широт — такий підхід до розвіювання аерозолів в атмосфері вважають найбільш вірогідним — із цільовими температурами на 1,5, 1 і 0,5°С вище доіндустріального рівня.
Моделювання охоплювало період часу з 2035-го по 2070 рік і включало сценарій помірних викидів без впорскування аерозолю у стратосферу, що слугував ключовою точкою порівняння. Загалом найефективнішим виявилося розпилювання в субтропічних і тропічних широтах Південної півкулі. Це дозволило би відвести від льодового континенту теплі течії, які сильно впливають на нього. Цікаво, що у трьох сценаріях танення криги не просто не зупинялось, але й прискорювалось — у цих випадках вітри зміщувалися на південь, приносячи з собою теплі опади.
Супутник NASA побачив народження нового острова
Апарат Landsat 9 (NASA) побачив, як біля узбережжя Іводзіми підіймається з води новий острів. Народився він унаслідок підводного виверження вулкана, що відбулося наприкінці жовтня. Відстань від нього до Токіо складає 1200 км.
Цікаво, що на світлинах, які цей же супутник зробив 18 жовтня, жодних слідів виверження не знайдено. За даними японського метеорологічного агентства, підводне виверження розпочалося 21 жовтня. Відомо, що підводний вулкан піднявся над поверхнею океану у двох місцях і почав розкидати уламки довкола себе. Спочатку новий острів мав протяжність приблизно 50 м, проте згодом виріс до 100 м. Розташований він за кілометр від узбережжя Іводзіми та складається з вулканічної пемзи.
Стартап Morpheus Space створив просту програму для планування космічних місій
Розробник космічних двигунів Morpheus Space презентував свій новий продукт — платформу для моделювання та проєктування космічних місій під назвою Journey. Вона була розроблена всього за два роки.
Journey об’єднує дані, зазвичай розпорошені між таблицями в Excel, кодом на Python та іншими громіздкими системами моделювання, швидко формуючи концепцію місії та дизайн системи. Користувачі можуть вводити свої вимірювання, маневри, дату запуску й інші вимоги. Програма спроєктована так, щоб бути зручною навіть для неспеціалізованих користувачів, пропонуючи готові дієві шаблони — наприклад, розмір супутника чи висоту орбіти. Платформа не обмежується використанням лише рушіїв Morpheus. Залежно від потреб місії, вона може рекомендувати двигуни сторонніх компаній і різноманітні модулі для супутників — такі, як системи визначення положення та зв’язку.
Штучний інтелект навчився видобувати кисень на Марсі
Китайські вчені застосували робота зі штучним інтелектом (ШІ) для отримання кисню в марсіанських умовах. «Електронний хімік» зміг синтезувати необхідний для цього каталізатор із місцевих матеріалів. Він виконав роботу, на яку люди витратили би 2000 років.
«Мозок» хіміка зі ШІ виконав квантово-хімічні та молекулярно-динамічні розрахунки для 30 тисяч високоентропійних гідроксидів із різними співвідношеннями елементів і обчислив каталітичну активність за допомогою теорії функціонала густини. Дані моделювання використовувалися для навчання нейронної мережі для швидкого прогнозування активності каталізаторів із різними елементними складами. Потім ШІ на основі баєсівської статистики спрогнозував комбінацію доступних марсіанських порід, необхідних для синтезу оптимального каталізатора. Вчені кажуть, що за два місяці роботи машина розв’язала стільки ж задач, скільки їм довелося б опрацьовувати 2000 років.
Фото тижня: фотограф 12 років документував збирання JWST
Космічний телескоп James Webb (JWST) вдивляється у глибини космосу, роблячи неймовірні знімки. Але його шлях до зірок був доволі тернистим і зайняв цілих 30 років. Завдяки фотографу Крісу Ганну ми можемо побачити приголомшливі світлини того, як цей найскладніший прилад людства збирали протягом 12 років. Ганн випустив книгу своїх фотографій під назвою Inside the Star Factory («Всередині зоряної фабрики»), що включає в снбе глибокий огляд JWST від популяризатора науки Крістофера Ванджека. Більше фотографій можна побачити тут.
Цікава цифра: 6 тисяч кілометрів
Нове зображення Землі на перший погляд може здатися не надто виразним і захоплюючим. Але, якщо зрозуміти деталі, ви будете зачаровані цією світлиною. Цей знімок нашої планети був зроблений із висоти близько 6 тис. км за допомогою дуже маленької камери, що за розміром не перевищує ширину ребра 20-євроцентової монети, тобто лише 2,14 мм. Ця крихітна камера встановлена на супутнику TRISAT-R CubeSat Європейського космічного агентства (ESA). Її об’єктив виконаний із прозорого боросилікатного скла, що захищає від радіації та космічних променів, і кріпиться безпосередньо до світлочутливого елемента розміром 320×320 пікселів.
Що почитати у вихідні
Усі, хто чув слово «ануннаки», знають, що так називаються прибульці з космосу, які мають рептилоїдне походження. У них вірять різноманітні сектанти чи просто люди зі слабкою психікою та низьким рівнем освіти. Проте насправді це слово означає зовсім не те, що про нього думають. Наш автор Олександр Бурлака розповідає, хто такі ануннаки та звідки вони взялися.
Найближчими днями має відбутись одна з найочікуваніших космічних подій кінця 2023 року. Компанія SpaceX здійснить друге орбітальне випробування нового космічного корабля Starship. Але чому до цієї події прикута така велика увага? Чи дійсно Starship може зробити революцію в космонавтиці, розбирається Микита Литвинов.
Читайте у попередньому дайджесті: Virgin Galactic припинить туристичні польоти в космос, а на Місяці можна буде видобувати кисень: дайджест новин
Тільки найцікавіші новини та факти у нашому Telegram-каналі!
Долучайтеся: https://t.me/ustmagazine
