Підбірка найцікавіших космічних новин за тиждень: вчені виявили дзеркальний світ із металевими хмарами; у марсіанському кратері Єзеро знайшли безліч органіки, а ми розповідаємо, які бактерії можуть вижити в космосі.
«Відкриття полягає в тому, щоб дивитися на те, що й усі інші, та думати інакше».
― Альберт Сент-Дьйорді
Планета-дзеркало: астрономи знайшли світ із металевими хмарами
Проаналізувавши дані, зібрані космічними телескопом Cheops, астрономи виявили гігантське космічне «дзеркало» — ультрагарячу екзопланету з металевими хмарами, що відбивають більшу частину зоряного світла.
Планети та їхні супутники світять не власним світлом, а відбитим від їхньої поверхні. Наприклад, наша Земля відбиває понад 30% сонячного випромінювання. Варто сказати, що більшість планет загалом мають низьке альбедо (відбивну здатність) — через те, що у них є атмосфера, яка поглинає багато світла, або ж тому, що їхня поверхня досить темна. Рекордсменом є Венера: завдяки потужному хмарному покриву вона відбиває близько 75% світла у видимому діапазоні.
2020 року космічний телескоп TESS відкрив нову екзопланету, що отримала позначення LTT9779 b. Вона являє собою ультрагарячий Нептун. Її радіус у 4,7 раза, а маса у 29 разів перевершують відповідні показники Землі. LTT9779 b робить один оберт навколо центрального світила всього за 19 годин. За даними телескопа Spitzer, її денний бік розігрітий до температури 2000°C. Вона відбиває близько 80% світла своєї зорі. Це свідчить про наявність у неї вельми потужного хмарного покриву, що складається з суміші дрібних крапель силікатів і різних металів на кшталт титану. Фактично вони відіграють роль гігантського дзеркала, що відбиває більшу частину світла, що падає на них.
Швидкість річок на Титані виявилась дуже схожою на земну
Супутник Сатурна Титан дуже цікавий із наукової точки зору: цей світ може похвалитися річковими руслами, подібними до тих, що присутні на нашій планеті. На поверхні цього супутника протікають річки, але не з води, а з рідкого метану та етану. Його дослідження може розкрити роль річок у формуванні навколишнього середовища небесних тіл і підказати, де шукати життя за межами Землі.
«Швидкість течії в річках, які ми вивчали на Титані, може бути такою ж, як у великих річок на Землі, хоча Титан менший за нашу планету», — розповів планетолог із Массачусетського технологічного інституту Тейлор Перрон. Карти Титана відкрили дивовижний світ, сповнений масивних піщаних дюн, метанових дощів і вуглеводневих морів. Хоч цей супутник багато в чому відрізняється від Землі, він має атмосферу, протікає річками та морями, що робить ці тіла напрочуд схожими.
Супутник шукатиме рибалок-браконьєрів за радіосигналами
Супутниковий оператор HawkEye 360 підписав з урядом Австралії угоду про допомогу в боротьбі з нелегальним виловом риби. Орбітальні апарати компанії призначені для відстежування радіосигналів на поверхні Землі. Свої можливості HawkEye 360 продемонстрував на самому початку широкомасштабного вторгнення росії в Україну. Тоді саме ці апарати допомогли визначити, що війська агресора перед атакою глушили сигнали GPS у Білорусі.
Загалом компанія зараз має на орбіті 21 супутник. Вони об’єднані у трійки, що рухаються разом, утворюючи трикутники. Така конфігурація дозволяє їм за затримкою сигналу визначати не лише точне положення його джерела, але й характеризувати його. Порівнюючи їхні дані з сигналами, які надходять по системах відстежування, фахівці вираховуватимуть судна, які чомусь приховують своє місцеперебування. Цілком імовірно, що вони займаються якоюсь незаконною діяльністю.
Революційне відкриття на Марсі: у кратері Єзеро виявили велику кількість органіки
Матеріали, знайдені у породах марсіанського кратера Єзеро, свідчать про широке поширення органічної речовини на Червоній планеті. Спектроскопічний аналіз, проведений із використанням інструментів на борту марсохода Perseverance, виявив ознаки молекул вуглеводнів у різних гірських породах. Навіть більше, знайдені молекули відрізняються за кількістю та типом. «Ми виявили сигнали, що відповідають ароматичним вуглеводням, у кількох породах на дні кратера Єзеро. Ми бачимо щонайменше чотири різних типи флуоресцентних сигналів і три типи сигналів комбінаційного розсіювання, що, можливо, теж є органічними», — розповіла астробіологиня Сунанда Шарма з Каліфорнійського технологічного інституту, яка очолювала дослідження.
Нова техніка дозволяє вивчати об’єкти під поверхнею криги
Вчені запропонували нову радарну техніку, що дозволяє бачити об’єкти під верхніми шарами криги. Вони випробували її на арктичних льодовиках острова Девон і тепер планують застосувати для дослідження супутника Юпітера Європи, вкритого крижаною корою. Планетологи переконані, що ця кора не суцільна, а має всередині чимало каналів і кишень. Наразі дослідити їх неможливо. Але вже 2024 року до цього супутника має стартувати апарат Europa Clipper. Він нестиме на собі пару радарів, що можуть застосувати нову техніку й дозволять більше дізнатися про цей віддалений світ.
Фото тижня
На честь першої річниці початку роботи космічного телескопа James Webb (JWST) NASA та ESA опублікували його новий барвистий знімок. Зображення демонструє один із найближчих до нас зоряних «пологових будинків». На ньому можна побачити молекулярну хмару ρ Змієносця. Вона розташована на відстані 390 світлових років від Сонячної системи та являє собою темну туманність із включеннями областей іонізованого водню. Своєю назвою вона зобов’язана яскравій зорі, що є частиною цього комплексу.
Цікава цифра: 400 тис. років тому
Дані, отримані китайським ровером «Чжужун» і орбітальним апаратом «Тяньвень-1», показують, що на поверхні марсіанських дюн кілька сотень тисяч років тому утворювалися поздовжні еолові гряди, розташовані під незвичним кутом. Це свідчить про те, що клімат планети в той час сильно змінювався. Загалом «Тяньвень-1» дослідив 2262 дюни зі світлого матеріалу по всьому Марсу. Виходячи з кількості кратерів від метеоритів, утворених на них до того, як почали формуватися поздовжні еолові гряди, вчені встановили їхній вік — від 2,2 млн до 400 тис. років. Це означає, що приблизно в цей час марсіанський клімат драматично змінився.
Що почитати у вихідні
Іноді ми навіть і не підозрюємо, що деякі земні істоти здатні до виживання в космосі. Ми звикли вважати, що наша планета — це оаза, де вирує життя, відбуваються постійні еволюційні процеси, виникають нові види, а поза її межами існування живих організмів неможливе. Але чи правда це? UST розповідає про те, як бактерії переносять умови, близькі до космічних.
Читайте у попередньому дайджесті: Американці створюють нову зброю проти російських і китайських супутників, а через потужний спалах на Сонці у США вимкнулося радіо: дайджест новин.
Тільки найцікавіші новини та факти у нашому Telegram-каналі!
Долучайтеся: https://t.me/ustmagazine
