Як приватний капітал змінив космічну галузь

Ніщо так не прискорює розвиток нових технологій, як гроші та суперництво. Сучасні космічні перегони — яскравий приклад того, як кілька мільйонерів борються за першість. SpaceX, що належить Ілону Маску, у 2020 році стала першою приватною компанією, яка відправила людей на орбіту. Невдовзі після цього Virgin Galactic Річарда Бренсона та Blue Origin Джеффа Безоса здійснили суборбітальні польоти. Їхні зусилля дозволили знизити витрати і відкрили нову еру космічної діяльності. Космос тепер більш досяжний, ніж будь-коли.

Ера приватного космосу

Перші ринкові космічні операції почалися після запуску трансатлантичного супутника зв’язку Telstar 1. Уряд США прийняв Закон про спутники зв’язку 1962 року, що надавав право приватним компаніям володіти комерційними супутниками та експлуатувати їх. Наступні важливі етапи розвитку включають Закон про комерційні космічні запуски 1984 року, більш незалежне Управління комерційного космічного транспорту США та Закон США про космос 2015 року, спрямований на заохочення комерційного дослідження та експлуатації космічного простору.

Таке поступове дерегулювання у Сполучених Штатах призвело до величезного зростання приватних ініціатив. За 15 років обсяги комерційної діяльності зросли більш ніж утричі — зі 110 млрд доларів у 2005 році до майже 357 млрд доларів у 2020-му. Згідно з дослідженням Space Foundation, вартість світової космічної економіки у 2020 році досягла 424 млрд доларів, збільшившись від 2010 року на 70%. За прогнозами Morgan Stanley до 2040-го річний дохід космічної галузі може перевищити трильйон доларів.

1. Вартість космічного польоту

У 1960-х роках NASA витратила 28 млрд доларів на програму Apollo, що еквівалентно нинішнім 288 млрд доларів з урахуванням інфляції. Однак за останні 20 років космічні стартапи довели, що можуть конкурувати з великими аерокосмічними підрядниками — такими, як Boeing і Lockheed Martin. Сьогодні запуск ракети SpaceX може бути на 97% дешевшим, ніж вартість польоту радянського корабля «Союз» у 60-ті роки.

Приватні компанії зацікавлені у проєктуванні та будівництві інноваційних космічних кораблів, які прискорюють доставку людей і вантажів у космос, роблячи її більш доступною. Але скільки коштує запуск вантажної ракети та як змінювалася ця вартість із роками?

На інфографіці ми бачимо вартість виведення кілограма корисного навантаження на орбіту по всьому світу з 1960 року на базі даних Центру стратегічних і міжнародних досліджень. Зараз найдешевшу доставку кілограма вантажу на низьку навколоземну орбіту забезпечує компанія SpaceX:  2100 доларів — ракетою Falcon 9 і 1400 — Falcon Heavy.

У лютому поточного року Ілон Маск заявив, що корабель Starship і ракета Super Heavy (разом також звані Starship) його компанії здійснять революцію в освоєнні космосу. Вони є повністю багаторазовою транспортною системою, призначеною для доставки екіпажів і вантажів на навколоземну орбіту, Місяць, Марс і далі.

Згідно з задумом розробників, Starship зможе підійматися на навколоземну орбіту кожні 6-8 годин і виводити на неї понад 100 тонн за політ. Ракету Super Heavy можна буде використовувати майже щогодини. Все це дозволить значно зменшити вартість пусків. «За два-три роки, — заявив Ілон Маск, — я вважаю, дуже ймовірно, що весь політ буде коштувати менш ніж 10 млн доларів, і це для 100 тонн вантажу». Тобто вартість виведення 1 кг знизиться до 100 доларів.

2. Космічний туризм

На початку третього тисячоліття розпочалася нова епоха в освоєнні космосу — на орбіту полетіли перші туристи. Вартість першого туру на МКС становила 20 млн доларів. 2021-й став поворотним для розвитку космічного туризму. Відразу кілька операторів після багаторічних випробувань почали надавати послугу туристичного польоту до космосу. Хоча конкуренція знизила ціни на вантажні польоти, космічні перевезення людей і надалі дуже коштовні. Дозволити собі подорож на орбіту можуть лише вельми заможні люди.

Майкл Страхан
Майкл Страхан у якості космічнго туриста на ракеті New Shepard від Blue Origin. Фото: Digital Trends

За прогнозами інвестиційного банку UBS, до 2030 року обсяг ринку космічного туризму сягне 3 млрд доларів. Один із перспективних напрямів у цій галузі — використання суборбітальних апаратів для далеких перельотів, наприклад, із Лондона до Шанхаю. В найближчі десять років SpaceX планує замінити літаки шатлами та скоротити час у дорозі з «літакових» 15 годин до 40 хвилин на космічному кораблі. Проте аналітики UBS зазначають: щоб цей бізнес став успішним, компаніям доведеться знизити вартість такого польоту до ціни квитка бізнес-класу або навіть нижче, щоб зацікавити клієнтів.

Крім високої ціни, розвитку галузі космічного туризму може перешкодити обмеженість ринку: рано чи пізно всі, хто хоче та може собі це дозволити, злітають у космос. Чи захочуть ці люди знову витратити стільки ж грошей на ще одну подорож?

Політ у невагомості. Компанія Zero-G Experience пропонує здійснити політ на спеціалізованому літаку Boeing 727 із короткочасною невагомістю за 8,6 тисяч доларів.

Стратосферний туризм. Компанія Space Perspective пропонує політ у стратосферу за 125 тисяч доларів. За таку ж подорож із World View турист заплатить усього 50 тисяч доларів, а з Zero 2 Infinity —  приблизно 130 тисяч доларів.

Суборбітальний політ. Virgin Galactic продає квитки по 450 тисяч доларів за підйом до умовної межі атмосфери, а Blue Origin — по 500 тисяч доларів.

Орбітальний туризм. Польоти на реальну навколоземну орбіту — на значно більшу висоту — коштують набагато дорожче, понад 50 млн доларів за місце.

3. Супутниковий зв’язок

Космічний туризм, безумовно, є одним із драйверів галузі, але ще більші гроші насправді приносить сфера комунікації. На 24 вересня 2022 року лише компанія SpaceX у ході 64 запусків ракети-носія Falcon 9 вивела на орбіту 3397 супутників системи Starlink.

За даними звіту SkyQuest Technology Group, опублікованими у 2022 році, глобальний ринок супутникового зв’язку (SATCOM) минулого року оцінювався у 38,98 млрд доларів. За прогнозами цієї компанії, до 2028 року за середньорічного темпу зростання 11,45% він досягне 83,25 млрд доларів. На ринок супутникового зв’язку планують вийти все більше гравців, тому на нього чекає величезне зростання. Це буде пов’язано зі зростаючим попитом на мобільний широкосмуговий доступ, зумовлений зростанням продажів мобільних пристроїв і популярністю інтернет-додатків. Нині на ринку домінує кілька приватних компаній, головним чином Starlink, Oneweb, SES, Intelsat, Telesat і Viasat.

Union of Concerned Scientists (UCS) визначив, що у квітні 2022 року навколо земної кулі оберталося 5465 функціонуючих сателітів. Із них 3433 належить США, 541 — Китаю, 172 — росії, 1 319 — іншим державам. На світовому ринку супутникового зв’язку найбільших успіхів досягли західні країни. Китай має один із найвищих темпів зростання, у той час як Росія, Європа та Канада перетворюють свої міжнародні операції на локальні успіхи. За оцінками Euroconsult, у найближче десятиліття запускатиметься 990 супутників щорічно. Це означає, що до 2028 року на орбіті може перебувати 15 тис. працюючих апаратів.

4. Супутники ДЗЗ

Супутниковый ринок складає найбільшу частину космічної економіки — понад 70%. Про це йдеться у великому звіті, опублікованому Citigroup у травні 2022 року. В той час як доходи від супутників здебільшого забезпечують такі послуги, як телебачення, є ще один сектор, у якому банк бачить значне зростання. Це супутникові знімки, які, за оцінками фірми, становлять 2,6 млрд доларів, або близько 2% поточної космічної економіки. Апарати дистанційного зондування Землі (ДЗЗ) забезпечують моніторинг і захист навколишнього середовища, управління ресурсами, гуманітарне реагування та стабільний розвиток.

Згідно з дослідженням Straits Research, обсяг світового ринку супутникових спостережень Землі оцінювався у 3,58 млрд доларів США у 2021 році та, за прогнозами, досягне 7,88 млрд доларів до 2030-го, збільшуючись у середньому на 6,87% у період із 2022 по 2030 рік. За даними UCS, провідними операторами на ринку є комерційні компанії: Planet, Spire Global і BlackSky Global — американські; Chang Guang Satellite Technology Company — китайська; Satellogic — аргентинська; ICEYE ltd — фінська компанія. Вони контролюють майже 55% активних супутників ДЗЗ.

5. Сервісні компанії

За останнє десятиліття на космічну арену вийшло багато нових приватних гравців, і все більше компаній приєднуються до них із новими ідеями. Серед них — використання технології 3D-друку в невагомості, розгортання теплиць на Марсі чи мінералогічні дослідження Місяця.

Карта ринку космічної галузі, що показує в одному ландшафті понад 10 тис. компаній, які створюють космічну техніку. Джерело: Space Tech Analytics

У звіті Space Tech Analytics за 2021 рік стверждується, що в США існує 5 582 космічні компанії. Це майже вдесятеро більше, ніж у наступній за цим показником країні — Великобританії, де їх 615. Конкуренція між ними призвела до того, що загальна вартість компаній, орієнтованих на космос, уперше перевищила позначку 4 трлн доларів і стала ключовим фактором зниження вартості запуску на орбіту майже на два порядки за останні 20 років. По всьому світу всього причетні до ринку космічних послуг:

  • 10 000+ приватних космічних технологічних компаній
  • 5 000 великих інвесторів
  • 150 центрів досліджень і розробок
  • 130 державних організацій
  • 20 секторів бізнесу — від навігації та картографії до космічної медицини

Більшість із цих приватних компаній згруповано лише у п’яти секторах. Навігація та картографування є найбільшими: ними займаються 2820 компаній. За ними йдуть хмарні рішення — 2406 та виробництво — 1048.

Згідно зі щоквартальним звітом Space Capital, у якому відстежується близько 1700 організацій, у 2021 році компанії космічної інфраструктури отримали 14,5 млрд доларів приватних інвестицій. І це ще був не найуспішніший рік, коли світова економіка відчувала на собі наслідки пандемії COVID-19. Можна не сумніватися, що після закінчення дії негативних факторів, пов’язаних із повномасштабним вторгненням росії в Україну, інвестування «в космос» зросте в рази.

Тільки найцікавіші новини та факти у нашому Telegram-каналі!

Долучайтеся: https://t.me/ustmagazine