Добірка найцікавіших космічних новин за тиждень: китайський марсохід виявився паралізованим; вчені почули «серцебиття» на Сонці, а ми розповідаємо про те, як New Horizons показав нам Плутон і пояс Койпера.
«Жоден злодій, яким би майстерним він не був, не може вкрасти знання, і тому знання — це найкращий і найнадійніший скарб, який можна придбати».
― Л. Френк Баум, «Загублена принцеса країни Оз».
Виявлено невідомий раніше клас багатих на воду астероїдів
Міжнародна група астрономів зуміла ідентифікувати невідомий раніше клас багатих на воду астероїдів у Сонячній системі. У минулому вони могли бути одним із основних її «постачальників» на Землю. Відкриття було зроблено за допомогою інфрачервоної спектроскопії. Астрономам вдалося виділити групу астероїдів, які за своїм хімічним складом нагадують карликову планету Цереру ― найбільший об’єкт Головного астероїдного поясу. Вона має сферичну форму і приблизно на 20-30% складається з водяного льоду. Вважається, що спочатку Церера сформувалася на значно більшій відстані від Сонця, й лише потім мігрувала до Головного пояса.
Група «церероподібних» астероїдів розташована в обмеженій області між Марсом і Юпітером поблизу орбіти карликової планети. Це досить великі тіла за мірками Головного пояса: їхній розмір перевищує 100 км. На їхній поверхні присутні мінерали, що виникли внаслідок взаємодії з рідкою водою.
Вчені почули «серцебиття» на Сонці
Вчені дослідили періодичний радіосигнал, що надходить із Сонця і дуже нагадує повільне серцебиття. Він пов’язаний з електромагнітними явищами у верхніх шарах атмосфери нашого світила, які супроводжують спалахи, що викликають магнітні бурі на Землі. Пульсуючі радіосигнали повторюються кожні 10-20 секунд.
У своїй роботі дослідники спиралися на дані радіотелескопа Expanded Owens Valley Solar Array (EOVSA), розташованого на радіообсерваторії Оуенс Веллі в Каліфорнії. Він працює на частоті від 1 до 18 ГГц і чутливий до електромагнітних явищ, які супроводжують сонячні спалахи.
Не рухається місяцями: китайський марсохід виявився паралізованим
Марсохід «Чжужун» перейшов у режим сну у травні 2022 року через пилову бурю та холодні умови. Послідовність зображень, отриманих приладом HiRise на борту зонда Mars Reconnaissance Orbiter, показує, що китайський марсохід не рухався принаймні з початку вересня 2022 року. Цього тижня команда HiRise з Університету Аризони поділилася трьома різними знімками, на них мобільний апарат скидається на бліду блакитну цятку. Перше зображення датоване 11 березня 2022 року, друге — 8 вересня 2022-го, третє — 7 лютого 2023 року. На останніх двох зображеннях марсохід перебуває у тому самому місці, й це не віщує нічого доброго.
Національна космічна адміністрація Китаю (CNSA), як відомо, зберігає в таємниці перебіг досліджень на Марсі, тому офіційних повідомлень про місію надходить дуже мало. Вона взагалі не опублікувала жодних поточних оновлень про «Чжужун» і продовжує мовчати. Однак, що б не трапилося, марсохід все одно виконав головні завдання та легко перевищив початковий тримісячний термін служби, закріпивши свої здобутки в історії дослідження космосу.
NASA запустить перший ізраїльський космічний телескоп
NASA та Ізраїльське космічне агентство (ISA) підписали угоду про співпрацю. У його межах Національна аерокосмічна адміністрація США допоможе запустити перший ізраїльський космічний телескоп ULTRASAT.
ULTRASAT є ультрафіолетовим телескопом з полем зору 210 квадратних градусів, здатним вести спостереження в діапазоні від 220 до 280 нм. Його основним призначенням стане пошук транзієнтних подій — таких, як спалахи наднових або злиття нейтронних зір. Протягом 20 хвилин після виявлення спалаху апарат повідомить інші наземні та орбітальні обсерваторії, що дозволить їм також приєднатися до спостережень. За оцінками авторів проєкту, завдяки своєму дуже великому полю огляду та високій чутливості детекторів ізраїльський телескоп зможе знаходити близько сотні наднових на рік.
Curiosity та Perseverance не здатні виявити життя на Марсі
Марсоходи Curiosity та Perseverance активно шукають докази ймовірного існування мікробного життя на Червоній планеті. Але нове дослідження показує, що всі спроби апаратів знайти життя на Марсі можуть бути марними, адже лабораторних потужностей на їхньому борту просто недостатньо для ідентифікації крихітних ознак органіки. Найновіші та досконаліші прилади сучасних роверів NASA виявили лише сліди простих органічних молекул у древніх марсіанських озерах і дельтах річок. Але ці сполуки не є надійним доказом життя — вони могли бути вироблені звичайними геологічними процесами.
Фото тижня
Європейське космічне агентство опублікувало кілька зображень і відеозаписів, отриманих зондом Solar Orbiter. Він зафільмував проходження (транзит) Меркурія диском Сонця. На знімках камери PHI найменша планета з’являється у вигляді чорного кола в правій нижній частині сонячного диска. Вона помітно відрізняється від звичайних сонячних плям у верхній частині зображення.
Цікава цифра: 2 роки на Марсі
18 лютого ровер Perseverance відзначає другу річницю з моменту спуску на поверхню Марса. Щоб відсвяткувати чергову віху в дослідженні Червоної планети, NASA поділилася цікавими цифрами з експедиції Perseverance:
- Відібрано та запечатано 18 зразків порід;
- Розгорнуто сховище з 10 контейнерів зі зразками;
- Зроблено 230 554 лазерних пострілів науковим інструментом SuperCam;
- Виконано 676 828 зондувань георадаром RIMFAX (Radar Imager for Mars’ Subsurface Experiment) для вивчення глибинних шарів гірських порід;
- Зроблено 662 аудіозаписів Марса мікрофоном SuperCam;
- Записано 15 769 годин даних про погоду на Марсі приладом MEDA (Mars Environmental Dynamics Analyzer);
- Створено 4 337 010 лазерних міток інструментом SHERLOC;
- Зроблено 33 спектроскопічних спостережень інструментом SHERLOC;
- 64 рази роботизована рука була повністю прибрана та розгорнута;
- 48 разів була проведена заміна свердла на дрилі для збору зразків гірських порід;
- 166 000 зображень отримано сімома науковими та дев’ятьма інженерними бортовими камерами.
Що почитати у вихідні
В один і той самий день 19 лютого, але з різницею в 464 роки, народилися два відомих астрономи — поляк Микола Коперник і українець Клим Чурюмов. Перший вважається батьком сучасної астрономії та найбільш відомий своїм твердженням, що Земля обертається навколо Сонця. Другого ми знанємо як одного з першовідкривачів періодичної комети Чурюмова-Герасименко, а також як видатного науковця та популяризатора науки. Редакція The Universe Space Tech розповідає про них у статтях «10 цікавих фактів про Коперника» та «86 років з дня народження найвідомішого українського астронома».
Також пропонуємо вам почитати про те, як New Horizons показав нам Плутон і пояс Койпера. Можливо, з часом непроста історія місії ляже в основу сюжету якогось фільму. Адже розробка, схвалення та запуск експедиції для досліджень Плутону виявилися набагато складнішими завданнями, ніж можна було припустити. Загалом це зайняло понад 15 років. Ба більше, проєкт місії на околицю Сонячної системи неодноразово перебував під загрозою зриву та реалізувався лише завдяки наполегливості його учасників і підтримці наукової спільноти.
Читайте у попередньому дайджесті: На російському кораблі знову стався витік теплоносія, а SpaceX зненацька відмовилася використовувати морські платформи для запуску: дайджест новин
Тільки найцікавіші новини та факти у нашому Telegram-каналі!
Приєднуйтесь: https://t.me/ustmagazine
