Підбірка найцікавіших космічних новин за тиждень: James Webb виявив докази існування рідкого океану на близькій до нас екзопланеті; Apollo 17 викликає місяцетруси, а ми розповідаємо, якого кольору небо на інших планетах.
«Відкриття полягає в тому, щоб дивитися на те, що й усі інші, та думати про щось інше».
― Альберт Сент-Дьєрдьї
На полюсах Місяця може не бути водяної криги
Більшість постійно затінених ділянок у кратерах на полюсах Місяця утворилася максимум 1,8 млрд років тому. Це значно пізніше періоду, коли його надра вивергали воду. Цілком можливо, що значних покладів криги там немає. Принаймні, такий висновок можна зробити з нещодавно опублікованого дослідження. Наш природний супутник не має атмосфери, а його гравітація значно слабша за земну. Тому вода там може перебувати лише у двох станах: нижче певної температури — у стані криги, а вище вона відразу перетворюється на пару, минаючи стан рідини. Ця пара дуже швидко відлітає у космос.
Але такі умови на Місяці зберігаються лише там, де немає сонячного світла. Тому якщо на нашому супутнику десь і присутні великі поклади криги, то це мають бути глибокі кратери на полюсах. Сонячні промені там падають на поверхню під настільки малим кутом, що ніколи не досягають їхнього дна. Але все вищесказане можливе в тому випадку, якщо кут нахилу осі обертання Місяця не змінювався від самого початку його утворення. Вже кілька десятиліть люди знають, що це не так, і колись її нахил сильно змінився. Відповідно, на полюсах могла зберегтися лише та вода, що потрапила туди вже після цієї події, адже ті кратери, у яких вона була раніше, стали повністю освітленими.
James Webb підтвердив існування рідкого океану на близькій екзопланеті
Космічний телескоп James Webb (JWST) виявив захопливі докази того, що в атмосфері екзопланети K2-18 b, відомої також як «Світ океану», можуть існувати важливі вуглецеві молекули, які вказують на наявність рідкого океану, та інші речовини, що роблять цей світ потенційно придатним для життя. Нові дослідження, проведені командою астрономів, виявили в атмосфері K2-18 b сліди вуглекислого газу та метану. Це свідчить про наявність складних хімічних сполук, що можуть вказувати на існування океану на цій планеті. Особливо важливо, що там не був виявлений аміак: це підтверджує гіпотезу про водяний океан.
Провідний науковець Кембриджського університету Нікку Мадхусудхан зауважує, що ці результати підкреслюють важливість дослідження планет різних типів під час пошуків життя в космосі. Досі астрономи робили акцент на менших скелястих планетах, але водневі світи на кшталт K2-18 b стають дедалі цікавішими для вивчення. Попри багатообіцяючі відкриття, важливо зберігати обережність у висновках щодо інопланетного життя. Навіть якщо в атмосфері небесного тіла присутні вуглецеві молекули та сліди води, це ще не гарантує існування життя або придатності планети до нього.
ESA випадково «хакнули» камеру Solar Orbiter і розкрили нові секрети Сонця
Космічний апарат Європейського космічного агентства (ESA) Solar Orbiter здійснює довгу серію прольотів повз внутрішні планети Сонячної системи, щоб із кожним прольотом підлітати все ближче до нашого світила. Зрештою, він підійде до нього на відстань 26 млн км, щоб спостерігати його зблизька, й опиниться всередині орбіти Меркурія. Це буде найближча відстань, на яку коли-небудь підходила камера до нашої зорі, щоб зробити її детальні знімки.
Однак у перервах між тісними зближеннями з Сонцем команда Solar Orbiter не сидить склавши руки. Нещодавно учасники групи розробників камери екстремального ультрафіолетового випромінювання (EUI) знайшли новий спосіб використання інструменту, щоб зробити його більш чутливим до слабкого екстремального ультрафіолетового світла. Злам трапився випадково, оскільки на етапі будівництва камери інженери внесли зміни до її захисних дверцят. Апарат має низку рухомих стулок, що захищають його під час запуску та подорожі Сонячною системою. До них додали невеликий додатковий вантаж, який зветься «великим пальцем». Команда зрозуміла, що коли дверцята наполовину відчинені, цей «палець» висітиме перед найяскравішою частиною сонячного диска й дозволить їм виявити слабше світло, яке надходить із сонячної атмосфери.
Посадковий модуль Apollo 17 викликає місяцетруси
Астронавти місії Apollo 17 залишили на місці своєї посадки сейсмометри. Завдяки їм люди переконалися, що час від часу на Місяці все ж відбуваються коливання поверхні. Однак тепер виявилося, що існує досі невідомий тип цих явищ. Більшість місяцетрусів, зареєстрованих сейсмограф Apollo 17, належать до типу термічних. Під час зміни дня та ночі поверхня нашого природного супутника то прогрівається до 120°C, то охолоджується до -133°C. Ці перепади деформують поверхню, і поштовхи відбуваються на світанку та під час заходу Сонця. При цьому їхня періодичність є надзвичайно точною.
Основні дослідження з цими сейсмометрами були завершені ще у 1970-х роках. Однак їхні дані зберігаються досі. Перевіряючи їх, учені зробили дивовижне відкриття. Вони виявили п’ятий, невідомий раніше тип місяцетрусів, що повторюються тільки вранці. Коли дослідники стали перевіряти, чим вони викликані, то виявили, що причиною є посадковий ступінь самого Apollo 17. Він залишився стояти на місячній поверхні після того, як астронавти полетіли додому. Щоразу, коли Сонце сходить над Місяцем, воно нагріває цей витвір людського розуму, і він трохи підстрибує над поверхнею, «струшуючи» її. І якими б малими не були ці коливання, сейсмографи їх відчувають.
Місія Artemis опинилася під загрозою через астрономічні витрати NASA
Високопосадовці NASA заявили, що надпотужна ракета Space Launch System (SLS), призначена для реалізації амбітної програми Artemis з повернення людей Місяць, зіштовхнулась із серйозною перепоною. Звіт, опублікований Управлінням урядової підзвітності США (US Government Accountability Office), висловлює обурення стосовно величезних витрат, пов’язаних із розробкою та запуском цієї ракети.
У звіті, який детально аналізує витрати на програму SLS, міститься потужна критика з приводу того, що космічна ракета вважається неефективною та фінансово невиправданою на поточному етапі. До того ж документ вказує на недостатню прозорість витрат на цю програму, залишаючи багато питань без відповідей. На жаль, у ньому не вказані конкретні імена тих, хто висловив цю критику в NASA.
Фото тижня
ESA опублікувало відеозапис, зроблений супутником Meteosat третього покоління (Meteosat-12). Він демонструє глобальну циркуляцію хмар і грозову активність на Землі.
Цікава цифра: 371 день на орбіті
У вересні минулого року астронавт NASA Френк Рубіо розпочав свою неймовірну подорож у космос і став першим американцем сальвадорського походження, який вирушив на орбіту. А тепер, через 355 діб, він встановив іще один рекорд, пробувши за межами атмосфери найдовше серед астронавтів NASA. 11 вересня він побив попередній рекорд у 355 днів, 3 години та 45 хвилин, який належав астронавту Марку Ванде Хею. Рубіо бере участь у своїй першій космічній місії та має повернутися на Землю за кілька тижнів, що збільшить час його перебування у космосі до 371 дня.
Що почитати у вихідні
А ви знали, що у нас є свій аналог Телескопа горизонту подій? Найбільший астрономічний інструмент України — це система радіоінтерферометрів УРАН. Вона настільки велика, що її станції є і на Харківщині, й під Одесою, й біля Шацьких озер на Волині. Про те, як працюють ці радіотелескопи, ми поговорили з директором Радіоастрономічного інституту НАН України Вячеславом Захаренком.
Другий текст, який ми рекомендуємо прочитати — Різнокольорове небо. Наш автор Володимир Манько розповість, чому небосхил на Землі блакитний, а також розкриє секрет, чи існують планети, де небо забарвлене по-іншому.
Читайте у попередньому дайджесті: Китай запланував масштабний видобуток ресурсів у космосі, а МКС переходить на новий рівень швидкісного зв‘язку: дайджест новин
Тільки найцікавіші новини та факти у нашому Telegram-каналі!
Долучайтеся: https://t.me/ustmagazine
