Директор Радіоастрономічного інституту НАН України Вячеслав Захаренко — про руйнацію росіянами найбільшого у світі радіотелескопа під Харковом та співпрацю з NASA

У Харківській області розташований найбільший у світі радіотелескоп декаметрового діапазону УТР-2. Протягом багатьох років він був важливою деталлю досліджень Юпітера апаратом JUNO. Крім того, за його допомогою спостерігали за космічною погодою, яку визначає Сонце.

Однак у березні 2022 року радіотелескоп потрапив в окупацію. Шість місяців там хазяйнували люди, для яких «Юпітер» — це мотоцикл, який можна вкрасти. І коли у вересні територію звільнили, всі побоювалися, що світова наука багато втратила за цей час.

Про те, що сталося з унікальним науковим обладнанням, що відбувається зараз, та про плани на майбутнє ми поговорили з директором Радіоастрономічного інституту НАН України Вячеславом Захаренком.

Вячеслав Захаренко
Вячеслав Захаренко, директор Радіоастрономічного інституту НАН України. Джерело: НАН України

Вячеславе Володимировичу, скажіть, у якому стані зараз перебуває радіоастрономічна обсерваторія, де розташований УТР-2?

Територія Обсерваторії імені С. Я. Брауде, де розташований УТР-2 (досі найбільший у світі), та перші секції нового радіотелескопа ГУРТ, складає майже 140 га, й усі вони мають сліди окупації. На території є 17 будівель, одна з яких — це три технічні тунелі під антенним полем, кожен з них має довжину 900 м.

Наразі внаслідок окупації пошкоджені тією чи іншою мірою всі. 5–6 будівель — легко, інші — серйозно, один зі складів зруйнований повністю. Найприкріше для нас те, що сильно пошкоджена центральна будівля УТР-2. Вона зазнала влучання ракети чи міни. Дах фактично знищений. Залізобетонні плити перекриття між першим та другим поверхами обвалилися на площі кількох метрів і є загроза подальшого руйнування. Можливо, будівля відновленню не підлягає.

Електропостачання об’єктів відсутнє. Відновити його поки що неможливо через замінування території. Ми чекаємо початку роботи саперів, потім за справу зможуть узятися електрики.

Антенне поле УТР-2
Антенне поле УТР-2

А сам телескоп? Що з антенним полем та  кабелями у тунелях під ним?

З самим антенним полем все гаразд. Щодо стану кабелів, якими сигнал передається від них до місць обробки інформації, то вони ніби не пошкоджені, але повної впевненості в цьому немає, адже розмінування тунелів, у яких вони розташовані, ще не закінчене. Також окупанти влаштували у північному тунелі свій тир і стріляли там зі зброї. 

Тож чи ціле там комунікаційне обладнання, поки що сказати важко. Зате ми знаємо, що все відносно добре з радіотелескопом ГУРТ. Він також складається з кількох антен, розкиданих по території, і ми переконалися, що вони у нормі, й фазуюче обладнання, підсилювачі та кабелі, які до них ведуть, не пошкоджені.

А як щодо устаткування з обробки сигналів, комп’ютерів, серверів?

Один комп’ютер, на базі якого зроблений сучасний цифровий приймач широкосмугового радіотелескопа ГУРТ, дивом залишився цілим. А ось решту обладнання (більше десятка сучасних комп’ютерів та цифрових приймачів) включно із серверами окупанти або вкрали, або просто знищили. У деяких комп’ютерів їм чомусь сподобалися системні блоки. Вони їх вкрали, а материнські плати з них просто повикидали.

Руйнування в залі керування радіотелескопом
Руйнування в залі керування радіотелескопом. Фото зроблене співробітниками обсерваторії

Вдалося врятувати систему прив’язки до точного часу. Нам вона необхідна для точного відліку часу при спостереженнях. Усе обладнання, яке вціліло, ми відремонтували та перевезли у Полтавську область на другий за розмірами український радіотелескоп УРАН-2.

Чи проводяться зараз роботи з консервації споруд та обладнання?

Консервація будівель завершена. Вціліле обладнання вивезене у безпечне місце, де і продовжує працювати. Наразі у планах відновлення знищеного.

А що з науковими програмами, які велися на телескопі? Вони зараз призупинені чи продовжуються?

Ті наукові програми, в яких ми брали участь до широкомасштабного вторгнення і в яких немає потреби використовувати вузькоспрямований промінь УТР-2, тривають. Передусім це дослідження об’єктів Сонячної системи та потужних радіоджерел Галактики: залишків наднових, пульсарів тощо. Також ми вивчаємо вплив міжзоряного та міжпланетного середовища на випромінювання космічних об’єктів. Роботу УТР-2 зміг взяти на себе УРАН-2, який являє собою таке ж, як і УТР-2, поле фазованих антенних решіток (але менше за розміром приблизно в 4 рази) поблизу села Степанівка на Полтавщині.

Наприклад, ми беремо участь у міжнародних дослідженнях Юпітера апаратом JUNO. Щоразу, як він наближається до гігантської планети, ми разом з десятками телескопів уважно стежимо за тим, що відбувається з її радіовипромінюванням.

Так само УРАН-2 бере участь і в міжнародних проєктах вивчення сонячного випромінювання. Його спостереження прив’язані до досліджень, які здійснюють космічні апарати Solar Orbiter та Parker Solar Probe.

А от наші роботи з картографування небесних джерел радіовипромінювання довелося зупинити. Йдеться про огляд усього неба з метою оновлення каталогу на тих частотах, на яких працює УТР-2, і пошук нових радіоджерел. Для цього ми п’ятьма променями УТР-2 спостерігали «смужки» неба (кожну добу — різні). На запис цілого «кадру» йде від 40 до 100 діб.

За останні роки ми змогли зробити кілька «кадрів» кожної ділянки неба з різними параметрами часової та частотної роздільної здатності. Тепер цю інформацію, яка збереглася, нам треба опрацювати. Цієї роботи нам вистачить принаймні на наступні 5 років.

Ви згадали роботи з відновлення обсерваторії. Йдеться тільки про відновлення того, що було, чи передбачена модернізація?

Так, ми будемо не лише відновлювати те, що було, а й сподіваємося модернізувати радіотелескоп. Зокрема, досі система фазування та сумування сигналів від антен була аналоговою. Зараз ми хочемо зробити її змішаною: аналоговою — на малих ділянках антенного поля, а між цими ділянками (субсекціями) — цифровою. На такому принципі працює наш радіотелескоп ГУРТ та розроблений на його основі французький телескоп NenuFAR, співавторами якого ми є. Скоріш за все для цифрового фазування ми застосуємо стандартне рішення (так званий «кабінет» LOFAR), яке зараз використовується на подібних до УТР-2 і ГУРТ європейських низькочастотних радіотелескопах — LOFAR та NenuFAR. 

Вячеслав Захаренко та італійський астрофізик Массімо Капачіоллі поруч із УТР-2 у 2019 році
Вячеслав Захаренко та італійський астрофізик Массімо Капачіоллі поруч із УТР-2 у 2019 році

Щодо ваших співробітників. Скільки людей виїхало за кордон, скільки залишилося в Україні?

Загалом у нас близько 250 співробітників. З них більше 100 залишилося у Харкові, 100 — знаходяться у безпечніших регіонах України і ще  трохи менше 40 зараз працюють за кордоном. При цьому останні активно беруть участь як у міжнародній співпраці, так і у справах Інституту. Тож, наша продуктивність певним чином навіть виросла.

Тільки найцікавіші новини та факти у нашому Telegram-каналі!

Приєднуйтесь: https://t.me/ustmagazine