Двоє аргентинських фізиків нещодавно змоделювали на комп’ютері роботу антикітерського механізму. Вважається, що це був стародавній пристрій для передбачення астрономічних явищ. Однак нове дослідження примусило засумніватися у його працездатності.
Антикітерський механізм
Нещодавно двоє фізиків із Національного університету Мар-дель-Плата в Аргентині створили комп’ютерну програму, що емулює роботу відомого Антикітерського механізму. У статті, розміщеній на сайті препринтів arXiv, йдеться про те, що у процесі дослідження в авторів виникли сумніви в його працездатності.
Антикітерський механізм — дивна конструкція із шестернями, яку 1900 року знайшли у морі поблизу грецького острова Антикітера. Детальне його вивчення показало, що на ньому є відмітки у градусах, що дозволило зробити висновок про те, що колись ця дивна річ була механізмом, який передбачав рух планет, сонячні та місячні затемнення.
Механізм здається тим більш дивовижним, що створений був у II столітті до н.е. і можна було б вважати його підробкою, якби не відомості від античних авторів про схожі механізми. Щоправда, другий такий не знайдений і донині.
Результати моделювання
Щодо того, чи міг Антикітерський механізм справді працювати, сумніви були задовго до опублікованої роботи. Зокрема, була підозра, що трикутної форми зубці шестерней не могли ефективно забезпечувати зчеплення. Однак моделювання показало, що із цим проблем не було.
У дослідженні були враховані численні роботи інших вчених. Велике значення надавалося положенню, з якого машина починала працювати. А робила вона це завдяки обертанню руків’я.
Зрештою виявили нову проблему. Якщо механізм від самого початку був у тому стані, в якому його знайшли, то відстані між шестернями були далеко не ідеальними. Через це в разі початку обертання з певних кутів він мав просто заїдати.
З іншого боку, припущення, що механізм був лише іграшкою, яка насправді не працювала, автори рішуче відкинули. Надто вже механізм складний і дорогий для цього. Скоріше вони готові припустити, що припустилися помилки у моделюванні.
За матеріалами phys.org
