Нещодавно відкрита комета Нішімури в середині вересня сховалась у сонячних променях і стала недоступною спостерігачам Північної півкулі, щоб повернутися через 435 років. Але це не означає, що осіннє небо лишилося без «хвостатих зірок». Насправді зараз на небесній сфері присутні два об’єкти цього класу, які можна побачити в невеликі аматорські телескопи. Це комета Енке та комета Гартлі 2. Останню з них відкрили 1986 року, а перша відома людству з кінця XVIII століття.
Довга історія комети №2
Першим комету Енке, яка тоді ще так не називалася, побачив 17 січня 1786 року французький астроном П’єр Мешен. Під час повернення 1795 року її знайшла Керолайн Гершель — сестра відомого англійського вченого Вільяма Гершеля. 1805-го до відкриття цієї «хвостатої зірки» доклався ще один француз — відомий «мисливець за кометами» позаминулого століття Жан-Луї Понс. Того року її вперше спостерігали неозброєним оком. 1819 року німецький астроном Йоганн Франц Енке врешті «пов’язав» між собою всі відомі появи цього тіла й довів, що це насправді одна й та сама комета з періодом 3 роки та 4 місяці (точніше, 1205 днів), яка має повернутись у 1822-му. Передбачення вченого справдилося — між іншим, вдруге в історії астрономії. Тому в кометних каталогах цей об’єкт має номер 2 з індексом «P», що означає «періодична» (2P/Encke). Під номером 1 там значиться славетна комета Галлея.
Комета Енке має найкоротший орбітальний період серед усіх небесних тіл, що стабільно демонструють кометну активність. Звичайно, при таких частих поверненнях до внутрішніх областей Сонячної системи та перигелії поблизу орбіти Меркурія її ядро сильно нагрівається і постійно втрачає великі об’єми летких речовин, відповідальних за формування коми та хвоста. Тому абсолютний блиск цієї комети, який би вона мала на відстані 1 а.о. від Сонця та спостерігача, поступово знижується. Неозброєним оком її востаннє бачили в липні 1997 року, під час найтіснішого в історії зближення з нашою планетою. Але тоді вона спостерігалася лише у Південній півкулі.
Восени поточного року умови видимості комети Енке складаються не найкращим чином. У перших числах вересня на початку ранкових астрономічних сутінків на широті Києва вона встигала піднятися над обрієм на 40°, однак її яскравість у цей час ненабагато перевищувала 12-ту зоряну величину, тому для спостережень були потрібні інструменти з діаметром об’єктива не менше 15 см. До того ж у цей час нічне небо сильно засвічував Місяць. 9 вересня його серп опинився у 8° від 2P/Encke, а 12-го вона сама пройшла на відстані 50 кутових мінут від Кастора — другої за блиском зірки сузір’я Близнюків. Приблизно в ті ж дні її яскравість сягнула 11-ї величини, «хвостату зірку» почали активно спостерігати астрономи-аматори. Деякі нещодавні оцінки дають їй блиск порядку 10ᵐ. Але до початку сутінків комета зараз підіймається заледве на 30° над горизонтом.
24 вересня 2P/Encke пройде в 0,901 а.о. (135 млн км) від Землі — це буде найтісніше зближення з нею в нинішній появі. Очікується, що її яскравість зросте до 9ᵐ. Вона перебуватиме приблизно в одному градусі від зорі κ Лева. 28 вересня комета опиниться в градусі південніше ε Лева, а двома днями пізніше — у 12° від Венери. Щоправда, в цей час її спостереженням знову заважатиме Місяць. Нарешті, вранці 1 жовтня вона стане яскравіше 8ᵐ. У цей день її можна буде побачити у градусі від яскравої зорі Алгієба (γ Лева), на початку астрономічних сутінків вона все ще підійматиметься до 18° над горизонтом. Але надалі умови її видимості різко погіршаться, навіть попри те, що блиск комети сягне 6-ї величини. 12 жовтня біля неї знову пройде серп старого Місяця, а ще за кілька днів вона остаточно зникне в сонячних променях. Перигелій вона пройде 22 жовтня. Наступна її поява відбудеться 2027 року.
Комета Гартлі 2 — близька й далека
26 вересня, через два дні після комети Енке, до Землі наблизиться комета Гартлі 2. Відстань до неї буде значно меншою та складе 0,383 а.о. (57 млн км). Очікується, що її блиск у цей час перевищить 8-му зоряну величину.
Англійський астроном Малколм Гартлі причетний до відкриття 10 комет і трьох астероїдів. Більшу частину своєї наукової кар’єри він пропрацював на австралійській обсерваторії Сайдінг Спрінг, де 15 березня 1986 року помітив свою другу «одноосібну» періодичну комету, яка отримала його ім’я з індексом 2 та каталогове позначення 103P/Hartley. Розрахунки показали, що вона обертається навколо Сонця з періодом трохи більше як 6 років і може наближатися до нього на відстань 0,95 а.о. (142 млн км). Причому поблизу перигелію це небесне тіло проходить зовсім недалеко від земної орбіти, а отже, потенційно може тісно зближуватися з нашою планетою.
Саме це і сталось у жовтні 2010 року, коли відстань між 103P/Hartley та Землею зменшилася до 0,121 а.о. (18 млн км). Тоді в умовах темного незасвіченого неба комету можна було побачити неозброєним оком, а в невеликі біноклі вона здавалася круглою зеленуватою туманністю, всередині якої проглядалися навколоядерне згущення та невеликий хвіст. Щоправда, кометна орбіта до того часу помітно змінилася під дією гравітації планет, і її перигелій лежав уже за межами земної орбіти. Але все одно це було найтісніше зближення з кометою Гартлі у XXI столітті.
4 листопада 2010-го в 700 км від ядра 103P/Hartley пролетів космічний апарат Deep Impact і провів його детальні дослідження в межах місії EPOXY. Завдяки цьому ми тепер маємо його достатньо детальні зображення та знаємо, що за формою воно нагадує гантель завдовжки 2,3 км.
У середині вересня 2023 року сумарний блиск 103P/Hartley перевищив 10-ту величину, і вона стала доступною невеликим любительським інструментам. Щоправда, її спостереження вимагають уважності й дуже темного неба: комета на вигляд як велика туманність із низькою поверхневою яскравістю. Найменше засвітлення чи легкий серпанок можуть зробити пошуки марними. У день максимального зближення із Землею «хвостата гостя» перебуватиме в 2° південніше зорі θ Візничого й рухатиметься на південний захід зі швидкістю 1,5° на добу.
Наступними днями комета віддалятиметься від Землі, але продовжить наближатися до Сонця, через що її яскравість ще трохи зросте. Можливо, у неї з’явиться досить виразний хвіст. Перигелій вона пройде 12 жовтня. Цього дня її неважко буде знайти перед світанком приблизно у градусі східніше зорі Васат (δ Близнюків). Далі умови для спостережень цього небесного тіла лише погіршуватимуться: його блиск швидко падатиме і в середині листопада стане менш ніж 11ᵐ. Знову комету Гартлі 2 ми побачимо у 2030 році.
До речі, з кометою Енке пов’язаний «подвійний» метеорний потік Таурид, що спостерігається на початку листопада. Він утворився в ті часи, коли кометна орбіта пролягала ближче до земної.
Тільки найцікавіші новини та факти в нашому Telegram-каналі!
Долучайтеся: https://t.me/ustmagazine
