Добірка з 12 цікавих фактів про супутник нашої планети
Сподобався контент? Підписуйся на нашу спільноту і отримуй більше про космос
Друковані журнали, події та спілкування у колі космічних ентузіастів
Підписатися на спільноту
- Середній діаметр Місяця становить 3475 км. Він займає п’яте місце у списку найбільших супутників Сонячної системи — більше за нього лише Ганімед, Титан, Каллісто та Іо.
- Маса Місяця у 81 раз менша за масу Землі, об’єм — майже в 50 разів.
- Площа поверхні Місяця дорівнює 58 мільйонів квадратних кілометрів. Це більше площі Африки, але менше площі Азії.
- Завдяки ефекту лібрації з Землі можна побачити 59% місячної поверхні.
- Згідно з даними радіоізотопного аналізу місячних зразків, кратер Тихо з його знаменитою променевою системою сформувався 108 млн років тому, коли на Землі ще панували динозаври.
- Місяць здається нам дуже яскравим тілом. Але насправді відбивна здатність (альбедо) його поверхні становить лише 13%, що майже втричі менше за альбедо Землі. Тому на їхніх спільних знімках яскравість Місяця найчастіше спеціально збільшують.
- Понад 40% видимого боку Місяця займають моря — темні низовинні ділянки, вкриті застиглими лавовими відкладеннями.
- Зворотний бік Місяця помітно відрізняється від видимого. У середньому він вищий, на ньому розташована більшість кратерів, але водночас там лише два моря.
- Зараз Місяць не має магнітного поля. Однак аналіз зразків місячного ґрунту показав, що в далекому минулому він мав власне магнітне поле, яке навіть перевершувало за силою земне.
- Першими живими істотами, які облетіли Місяць, стали середньоазіатські степові черепашки, що перебували на борту радянського космічного корабля «Зонд-5», запущеного 15 вересня 1968 року. Компанію їм склали мухи-дрозофіли, жуки-хрущаки, різні рослини, насіння та мікроорганізми. Спускальний апарат корабля успішно приводнився в Індійському океані 21 вересня.
- За всю історію поки лише 12 людей ступали на поверхню Місяця. Всього ж в експедиціях до нашого природного супутника брали участь 24 астронавти.
12. Місяць віддаляється від нашої планети зі швидкістю приблизно 3,8 см на рік. Приблизно через 600 млн років його видимий розмір на небі зменшиться настільки, що це унеможливить спостереження з Землі повних сонячних затемнень.
