Деякі астероїди Головного поясу мають порівняно короткі орбіти з великим ексцентриситетом. Завдяки цьому вони іноді підходять досить близько до Сонця, а під час протистоянь можуть проходити не дуже далеко від Землі. Саме такою є Мельпомена (18 Melpomene), опозиція якої очікується 5 листопада. Під час неї умови видимості цього астероїда будуть одними з найкращих від початку століття.
Перші астероїди було прийнято називати іменами богинь із давньогрецької й давньоримської міфології (до богів чоловічої статі черга дійшла пізніше), але досить швидко з’явилися «порушники», які почали давати відкритим ними тілам назви на честь інших міфічних персонажів — наяд, сирен, титанід… 1852 року британський астроном Джон Рассел Гінд вирішив назвати п’ятий знайдений ним астероїд, що невдовзі отримав номер 18, на честь Мельпомени — музи, яка, згідно з уявленнями древніх греків, надихала митців на створення трагедій.
На той час Мельпомена вважлася дуже незвичайним об’єктом. З усіх уже відкритих астероїдів вона могла підходити до Сонця найближче: її відстань від нього в перигелії складала лише 1,794 а.о. (268 млн км). При нахилі орбітальної площини до екліптики трохи більше 10° це означало, що до Землі це тіло може наближатися на відстань приблизно 0,81 а.о. (121 млн км). Щоправда, для цього йому треба опинитись у протистоянні в досить вузький проміжок часу — в кілька перших днів жовтня. Саме так і сталося восени 2002 року. Тоді астероїд було видно як зірочку 7,8ᵐ, що рухалася західною частиною сузір’я Кита. В наших широтах умови для його спостережень були не найкращими.
Нинішнього року Мельпомена пройшла від нас помітно далі — 30 жовтня її відділяло від Землі 0,8588 а.о. (128 млн км). Але при цьому вона перебувала на небесній сфері у значно кращому положенні з точки українських спостерігачів: її схилення складало трохи менше -3°. Відтоді астероїд, рухаючись на тлі зірок ретроградно, незначно пересунувся у південному напрямку, тож побачити його надалі буде зовсім нескладно. На широті Києва у верхній кульмінації Мельпомена підійматиметься на 36° над горизонтом, її видимий блиск перевищить 8-му зоряну величину.
Інформації про цей астероїд у нас наразі небагато. За даними радіолокації його середній розмір оцінюється у 160 км. Поверхня Мельпомени досить світла (альбедо вище 0,22), що дозволяє віднести її до класу S — до нього належить понад 17% об’єктів Головного поясу, тобто це другий за розповсюдженістю різновид «небесних каменів». Астероїд робить оберт навколо своєї осі за 11 годин 34 хвилини. Певний час існували підозри, начебто він має невеликий супутник, але підтвердити їх досі не вдалося.
Рік на Мельпомені триває майже 3,5 земних роки. Проміжок часу між її послідовними протистояннями (синодичний період) складає в середньому 511 діб. Нескладно порахувати, що кожні 7 років Земля й астероїд опиняються майже в тій самій позиції відносно Сонця. Отже, наступне «велике протистояння» Мельпомени відбудеться у листопаді 2030-го. Щоправда, тоді вона перебуватиме від нас трохи далі — мінімальна відстань до неї складе 0,896 а.о.
На цьому сайті можна знайти зручну пошукову карту для спостережень Мельпомени на найближчий місяць.
Тим часом космічний апарат Lucy дослідив з близької відстані перший астероїд на своєму шляху.
Тільки найцікавіші новини та факти у нашому Telegram-каналі!
Долучайтеся: https://t.me/ustmagazine
