Небесні події осені 2022 року

Осінь — найулюбленіший сезон астрономів. З одного боку, ще не дуже холодно, з іншого — ночі вже достатньо довгі й дозволяють здійснити більше спостережень. Загалом осіннє небо небагате на яскраві зорі: в наших широтах вечорами можна спостерігати «Літній трикутник» (Вега, Денеб, Альтаїр), на півночі невисоко над горизонтом сяє жовта Капелла, на півдні — білий Фомальгаут, до середини жовтня на заході видно помаранчевий Арктур. Але саме нинішня осінь принесе нам чимало цікавих небесних подій, які зможуть побачити любителі астрономії.

Осіннє рівнодення, що традиційно стає «найгучнішою» астрономічною датою сезону, цього року настане 23 вересня. Та воно не є чимось визначним із точки зору спостережень: наше світило в цей момент практично нічим не відрізняється від того, яким воно було днем раніше чи буде наступного дня. Найкращий спосіб відзначити цю подію — виїхати до найближчої древньої «земляної обсерваторії» та переконатись у тому, що наші пращури не помилилися з визначенням напрямку на точку заходу Сонця.

Протистояння великих планет

Планети-гіганти, що цього року зібралися в 90-градусному секторі між сузір’ями Козорога та Тільця, продовжують вступати у протистояння Сонцю. Першим це ще в середині серпня зробив Сатурн, а 16 вересня цю конфігурацію пройде Нептун. Найвіддаленішу планету можна знайти лише за допомогою телескопа чи хоча б бінокля, а диск її вдасться розгледіти при збільшенні понад 80 крат. Вона рухатиметься по ділянці неба, позбавленій досить яскравих зір, у 6° на північний схід від зорі 4-ї величини φ Водолія. Для її пошуків знадобиться карта небесної сфери з об’єктами до 8-ї зоряної величини.

Наступна планета, що пройде опозицію цієї осені — Юпітер. На відміну від Нептуна, знайти його дуже просто: зараз це фактично найяскравіший зореподібний об’єкт нічного неба. Завдяки тому, що найбільша планета наближається до свого перигелію (найближчої до Сонця точки орбіти), 26 вересня вона також перебуватиме майже на мінімально можливій відстані від Землі (3,953 а.о. або 591 млн км), завдяки чому її блиск лише трохи «не дотягне» до -3ᵐ. Вечорами Юпітер сходитиме на південному сході, кульмінуватиме опівночі й на світанку ховатиметься за горизонт на південному заході. Вже невеликий бінокль зі збільшенням 10-12 крат покаже чотири найбільших супутники планети, а деталі на її диску можна роздивитися вже у 40-кратні інструменти.

Юпітер, сфотографований в один і той самий момент обсерваторією Gemini North (Гавайські острови) в інфрачервоному діапазоні та космічним телескопом Hubble у видимому діапазоні

Ще більш цікаві «пригоди» очікують на Уран, який зараз рухається дуже близько до площини екліптики. В ніч з 14 на 15 вересня його закриє Місяць, причому це явище буде чудово видно з усієї території України (звичайно, за умови безхмарного неба). У протистояння ця планета вступить 5 листопада, а ще через три дні знову відбудеться її окультація, цього разу під час повного місячного затемнення. Це неймовірно рідкісний збіг, але, на жаль, в Україні ми цього явища побачити не зможемо — його буде видно у північній і східній Азії, а також на Алясці та північному заході Канади.

Блиск Урана ненабагато перевищує межу чутливості неозброєного людського ока, тому його можна спробувати побачити без телескопа в місцевостях із чистим незасвіченим небом. Як і у випадку Нептуна, для пошуків планети треба скористатися зоряною картою чи програмою-планетарієм. Інструменти зі збільшенням понад 60× дадуть можливість розрізнити крихітний зеленуватий ураніанський диск.

Території, звідки буде спостерігатись окультація Урана під час місячного затемнення 8 листопада 2022 року. Пунктиром обмежена зона видимості на світлому небі. Джерело: in-the-sky.org

Марс увесь цей час наближатиметься до свого протистояння, що станеться вже на початку грудня. Також варто згадати про досить сприятливу для спостережень західну елонгацію Меркурія. Не дивлячись на те, що 8 жовтня найменшу планету відділятиме від Сонця лише 18°, її неважко буде побачити в першій половині місяця перед світанком як зірку яскравіше нульової величини, що з’являтиметься над східним горизонтом у ранкових сутінках.

Комети й астероїди

Восени 2022 року протистояння пройдуть три об’єкти Головного астероїдного поясу, блиск яких досягне чи перевищить 9-ту зоряну величину. Першою з них стане Юнона (3 Juno) — вона опиниться в опозиції 7 вересня та в цей день перебуватиме на небі у 4,5° на північний захід від зірки λ Водолія. Оскільки яскравість її у цей час буде близько 7,7ᵐ, знайти її можна тими ж методами, що й Нептун — використовуючи детальну карту потрібної ділянки небесної сфери чи програму-планетарій. Ця поява Юнони відноситься до сприятливих, але у жовтні 2031 року умови її видимості будуть ще кращими.

Обертання Юнони за даними знімкування за допомогою радіотелескопа ALMA (Чилі)

Помітно слабша Евтерпа (27 Euterpe) пройде протистояння 12 листопада. Її блиск при цьому підніметься до 8,8ᵐ завдяки тому, що вона при цьому рухатиметься по близькій до Сонця ділянці своєї орбіти. Астероїд перебуватиме в сузір’ї Овна приблизно в 4° південніше зірки Ботеїн (δ Овна) та у 3° на схід від планети Уран.

З усіх «осінніх астероїдів» найближче до перигелію знаходитиметься Бамберга (324 Bamberga), що опиниться в опозиції 22 листопада. Щоправда, через порівняно невеликий розмір цього об’єкта його яскравість у цей день заледве сягне 9-ї величини. Але спостерігати його в наших широтах буде дуже зручно, оскільки його видимий шлях пролягатиме серед зірок північного сузір’я Персея. Мінімальна відстань між астероїдом і Землею складе 0,972 а.о. (145 млн км).

Комета C/2022 E3, відкрита у березні 2022 року за допомогою камери ZTF (Zwicky Transient Facility), продовжує наближатися до Сонця та Землі. Перигелій вона пройде в січні 2023-го, а на початку лютого наблизиться до нас на 0,284 а.о. (42,5 млн км). Передбачається, що тоді її можна буде побачити неозброєним оком. Невеликим любительським інструментам «хвостата зірка» стане доступною вже в листопаді, коли рухатиметься північною частиною сузір’я Змії неподалік його умовної межі з Північною Короною. Її блиск має перевищити 9-ту зоряну величину, але пам’ятаймо, що до всіх прогнозів яскравості комет потрібно ставитись обережно.

Метеорні потоки

Сезон достатньо потужних осінніх метеорних потоків відкривають Драконіди, «народжені» короткоперіодичною кометою Джакобіні-Циннера (21P/Giacobini–Zinner). Минулого року вона пройшла найвіддаленішу від Сонця точку своєї орбіти, й там же зараз знаходиться основна частина метеорного рою, а отже, цієї осені очікувати помітних сплесків його активності не варто — в максимумі 9 жовтня він «видасть» свої звичні 15-20 метеорів за годину. Радіант цього потоку в наших широтах не заходить за горизонт, майже всю ніч перебуваючи над його північно-західною та північною частинами. Варто пам’ятати, що нинішнього року спостереженням заважатиме майже повний Місяць.

Схожа ситуація з Оріонідами, пов’язаними зі славетною кометою Галлея (1P/Halley). Вона також зараз рухається поблизу афелію, тому активність потоку очікується на рівні «середніх» значень — біля 20 за годину. Його максимум припадає на 21-22 жовтня, в цей час сузір’я Оріона сходить приблизно опівночі.

Дуже яскравий метеор (болід) з потоку Оріонід. Яскрава помаранчева зірка ліворуч — Бетельгейзе (α Оріона). Джерело: Anne Danielsen

В середині жовтня з’являються перші метеори потоку Південних Таурид, максимум якого припадає на початок листопада. Годинне число «падаючих зірок» у цей час сягає 15. Ще потужнішою є північна «гілка» цього потоку з піком 7-8 листопада — в ці дні вона «продукує» до 30 метеорів за годину. На поточний рік астрономи прогнозують посилення його активності. Обидва рої з радіантом у сузір’ї Тільця, що в кінці осені сходить увечері та лишається над горизонтом усю ніч, пов’язують із відомою кометою Енке (2P/Encke).

Нарешті, з першого тижня та майже до кінця листопада спостерігаються Леоніди — дуже відомий потік, породжений кометою Темпеля-Таттла (55P/Tempel-Tuttle). Кілька років його активність була на мінімумі та навіть у пікові дати 17-18 листопада не перевищувала 15 метеорів на годину. Але зараз комета наближається до Сонця і пройде перигелій навесні 2031-го, тому можлива поступова активізація цього потоку. Його радіант у сузір’ї Лева сходить у другій половині ночі, але, на жаль, до 20 листопада неподалік від нього перебуватиме Місяць.

Жовтневе сонячне затемнення

Вище вже згадувалося про місячне затемнення 8 листопада, що не спостерігатиметься в Європі. Натомість часткове сонячне затемнення 25 жовтня буде чудово видно з усієї території України в дуже сприятливих умовах. У Києві Місяць почне закривати диск нашого світила о 12 годині 22 хвилині 45 секунд за місцевим літнім часом і в момент максимальної фази, що настане о 13:36:45, закриє його майже на 61% діаметра. Ще більшу фазу можна буде побачити в Сумах і Харкові (65% і 66% відповідно), а також в окупованому Луганську, де вона сягне 68%. У найгірших умовах опиняться мешканці Закарпаття, де Сонце буде затемнене лише наполовину.

Вигляд Сонця в Києві під час максимальної фази затемнення 25 жовтня 2022 року (зеніт вгорі). Джерело: StarryNight

Приблизно в одному градусі від Сонця на небі розташовуватиметься Венера, але загальне потемніння навіть під час максимальної фази затемнення буде недостатнім для того, щоб її побачити. Взагалі це затемнення ніде на Землі не буде видно як повне чи кільцеподібне. Найбільша можлива фаза 86,2% спостерігатиметься в точці з координатами 61,6° пн.ш., 77,4° сх.д. поблизу сибірського міста Ніжнєвартовск.

Нагадуємо, що коли наше світило перебуває більше ніж у половині градуса над горизонтом, дивитися на нього, не захистивши очі темним склом або спеціальним дзеркальним фільтром, у жодному разі не можна для уникнення пошкодження зору.

Тільки найцікавіші новини та факти у нашому Telegram-каналі!

Долучайтеся: https://t.me/ustmagazine

Телескоп James Webb розгадує таємницю народження Крабоподібної туманності
Початок кінця: Hubble зазнімкував молекулярну хмару
Астронавти побачили політ Starliner на тлі полярного сяйва
Випадкова знахідка підтвердила одну з давніх теорій раннього Всесвіту
Вчені відкрили землеподібну планету на відстані 55 світлових років від нас
Телескоп Chandra шукатиме життя біля найближчих до нас зір
Повернення Starliner на Землю затримується ще на чотири дні
Новий трюк для старого телескопа: Hubble відновив наукові спостереження
В уламку скелі знайшли матеріал із протопланетного диска часів формування Сонячної системи
Кожен із нас — центр Всесвіту: парадокс розширення космосу