Добірка з 12 цікавих фактів про найбільш загадкову планету Сонячної системи.
- Середній діаметр Марсу дорівнює 6780 км. Він менший за Венеру та Землю, але більший за Меркурій. Сила тяжіння на поверхні Червоної планети становить 37% від земної.
- Тривалість середньої сонячної доби на Марсі (їм дали назву «сола») становить 24 години 39 хвилин 35 секунд. Це всього на 2,7% довше земної доби. Марсіанський рік складається із 668,6 солів.
- Зараз Марс не має глобального магнітного поля. Однак у його корі є намагнічені ділянки, які свідчать про те, що в далекому минулому планета його мала.
- Температура на Марсі коливається від -153°C на полюсах взимку, до +25°C на екваторі влітку, в помірних широтах від -50°C зимової ночі, до 0°C літнім днем. Середня температура Червоної планети становить –55°C.
- Марсіанські світанки та заходи Сонця є повною протилежністю земним. Через розсіяний в атмосфері планети пил, вони «пофарбовані» у блакитні тони.
- Полярні шапки Марсу складаються з двох шарів. Нижній являє собою суміш водяного льоду та пилу — це т.зв. постійна шапка. Сезонні зміни, які ми можемо бачити навіть із Землі, відбуваються за рахунок верхнього шару, який складається з твердої вуглекислоти, відомої під назвою «сухого льоду». Навесні, з підвищенням температури вона сублімує (переходить із твердого стану в газоподібне без плавлення), як наслідок видимий розмір шапки зменшується. Взимку вуглекислий газ починає вимерзати з атмосфери, й шапка знову збільшується.
- Атмосфера Марсу на 95% складається із вуглекислого газу. Вона характеризується помітними сезонними коливаннями тиску, пов’язаними з випаровуванням та намерзанням полярних шапок. У середньому атмосферний тиск у марсіанської поверхні в 160 разів менше, ніж на Землі на рівні моря.
- Марс — найбільш досліджена планета Сонячної системи (звичайно, крім Землі). Зараз на його поверхні працюють три марсоходи (американський Curiosity та Perseverance, який супроводжує мікрокоптер Ingenuity, також китайський «Чжужун»), стаціонарна лабораторія InSight (NASA), а на ареоцентричній орбіті знаходяться вісім космічних апаратів (Mars Odyssey, Mars Express, MRO, MAVEN, «Мангальян», TGO, «Аль-Амаль», «Тяньгун»).
- На Червоній планеті знаходяться найбільші вулкани Сонячної системи. Вони розташовані в провінції Фарсида — на величезному вулканічному нагір’ї, загальна площа якого становить 30 млн км² (це можна порівняти з площею Африки). Маса вулканічних відкладень Фарсиди настільки велика, що за розрахунками вчених, вона могла спричинити зсув марсіанської осі обертання.
- Марс має яскраво виражену асиметрію. Його південна півкуля та екваторіальні регіони — це стародавня, густо всіяна кратерами поверхня. Північна півкуля в основному зайнята гігантською низовиною (Велика північна рівнина) завдовжки близько 10 600 та завширшки 8 500 км. Її середня висота на 6 км менша за решту поверхні. Не виключено, що асиметрія марсіанських півкуль викликана наслідками гігантського зіткнення, пережитого планетою на зорі еволюції Сонячної системи.
- Марс має одну з найбільших систем каньйонів у Сонячній системі, відому як долина Марінера. Її довжина становить 4500 км (чверть кола планети), ширина — 200 км, глибина — до 11 км. За довжиною вона в 10 разів перевищує знаменитий Великий каньйон річки Колорадо (США), а також у раз 7 більше за нього в ширину й у стільки ж разів — у глибину.
12. Дані космічних апаратів свідчать про те, що в далекому минулому Марс мав повноцінну гідросферу. По його поверхні текли потоки води, там існували озера та моря. Але в міру зміни клімату практично вся вона була втрачена. Залишки марсіанської води зараз зосереджені у полярних шапках, а також у підповерхневому шарі вічної мерзлоти завтовшки десятки та сотні метрів. За сучасними оцінками, якщо розтопити цей лід, поверхня Марсу вкрилася б шаром води в кілька десятків метрів.