Визначення віку планет і зір — це важливий аспект астрономічних досліджень, який допомагає розуміти процеси їхнього утворення, еволюції та розвитку. Це завдання, однак, є надзвичайно складним, оскільки об’єкти космосу — далеко від нас та мають власні особливості. Професор астрономії й астрофізики в Каліфорнійському університеті в Сан-Дієго Адам Бургассер у своїй статті виданню The Conversation розповів про різні методи визначення віку планет і світил, а також їхні обмеження.
Гірохронологія
Зорі, як наше Сонце, мають унікальні властивості, що зберігаються впродовж мільярдів років. Саме ці властивості можуть бути використані астрономами для оцінки віку світил. Наприклад, зорі з часом непомітно змінюють свою яскравість і колір. За допомогою точних вимірювань вчені можуть порівняти ці характеристики з математичними моделями, які описують еволюцію світил, і визначити їхній вік. Гірохронологія — це метод, який ґрунтується на спостереженнях щодо сповільнення обертання зір із часом.
Магнітна активність світил також є показником їхнього віку. Обертання зорі спричиняє магнітне поле і зоряні спалахи, зі спостережень яких можна зробити висновки про старість світила. Спостереження цих процесів дозволяють встановити приблизний його вік.
Як дізналися вік Сонця
Астросейсмологія — ще один потужний метод визначення віку зір. Астрономи вивчають вібрації на поверхні світил, спричинені хвилями, що проходять через їхні надра. Молоді та старі зорі мають різні вібраційні патерни, й це допомагає встановити їхній вік. Наприклад, використовуючи астероїдознавство, вчені оцінили вік нашого Сонця у 4,58 млрд років.
Визначення віку планет
Щодо планет, то визначення їхнього віку є менш складним завданням у порівнянні із зорями. У Сонячній системі, наприклад, для цього використовують радіонукліди — атоми, що повільно вивільняють енергію. Їхні вимірювання дозволяють встановити вік планет та інших об’єктів, таких як метеорити. За цим методом найстаріший відомий метеорит має вік приблизно 4,57 млрд років, що майже збігається з віком Сонця.
Вивчення кратерів на поверхні планет також може надавати важливі підказки щодо їхнього віку. Старіші поверхні мають більше кратерів, оскільки вони були піддані впливу космічних об’єктів протягом багатьох мільярдів років. Проте ерозія та природні фактори можуть стирати докази цих кратерів із часом, роблячи визначення віку менш точним.
Для планет-гігантів, таких, як Юпітер, методи, що ґрунтуються на поверхні, не працюють. Проте для визначення віку цих планет астрономи можуть використовувати дані про їхні супутники та розподіл метеоритів, що досягають їхньої атмосфери.
Відкриті питання
Узагальнюючи, визначення віку планет і світил — це складне завдання, і вчені використовують різні методи, такі як гірохронологія, вивчення магнітної активності, астероїдознавство та радіонукліди, щоб приблизно оцінити час їхнього існування.
Кожен із цих методів має свої переваги та обмеження, і вони допомагають астрономам краще розуміти еволюцію та історію об’єктів у Всесвіті. Однак за межами Сонячної системи визначення віку залишається важким завданням, оскільки доступні дані обмежені фотографіями та віддаленими спостереженнями.
Раніше ми повідомляли про те, як астрономи зважили Всесвіт.
Тільки найцікавіші новини та факти у нашому Telegram-каналі!
Приєднуйтесь: https://t.me/ustmagazine
