Дані апарата Juno підказали вченим, що на поверхні супутника Юпітера Ганімеда можуть бути солі та органіка. На думку вчених, вони у великій кількості містяться в океані, що ховається під крижаною поверхнею супутника.
Солі на поверхні Ганімеда
Вчені, які працюють з апаратом Juno, повідомили про цікаве відкриття, здійснене на поверхні найбільшого супутника Юпітера Ганімеда. Це небесне тіло за своїми розмірами перевищує Меркурій, а під його крижаною корою ховається океан глибиною до кількох десятків кілометрів.
Попередні спектроскопічні дослідження, здійснені космічним апаратом Galileo та телескопом Hubble, вже засвідчили, що в цьому океані може міститися велика кількість органіки та солей. Вчені підозрювали, що ці речовини з часом виходять на його поверхню через тріщини.
Це підтвердили дані апарата Juno, який ще 7 червня 2021 року здійснив проліт Ганімеда на відстані лише 1046 км від його поверхні. Juno застосував інструмент Jovian InfraRed Auroral Mapper (JIRAM) для вивчення об’єктів на супутнику.
JIRAM створений Італійською космічною агенцією. По суті, це інфрачервоний спектрометр. Зазвичай він сканує атмосферу Юпітера на глибину від 50 до 70 км. У випадку з Ганімедом він зміг визначити, з чого складається поверхня супутника, з роздільною здатністю до 1 км.
Які речовини знайшов Juno?
Інфрачервоний спектрограф зміг ідентифікувати на поверхні Ганімеда різноманітні солі та органічні сполуки: хлорид натрію, більш відомий як кухонна сіль, хлорид амонію, бікарбонат натрію і, можливо, аліфатичні альдегіди.
Усі ці речовини не свідчать про те, що десь у глибинах може ховатися життя, однак їхня присутність дає можливість передбачити, що умови під кригою Ганімеда мають бути цілком сприятливими для цього.
Цікаво, що магнітосфера Юпітера, яка накриває усі три його великі супутники, породжує потік високоенергетичних частинок, які мали б зруйнувати всі ці речовини. Проте дослідження, проведені раніше, показали, що у самого Ганімеда магнітне поле достатньо потужне, щоб принаймні його екваторіальні області до 40 широти були захищені від такого впливу.
Під час прольоту в червні 2021 року JIRAM охопив вузький діапазон широт (від 10 до 30 градусів північної широти) і ширший діапазон довгот (від -35 до 40) у півкулі, повернутій до Юпітера. Тобто він знайшов речовини саме там, де і мав знайти.
Цілком можливо, щось подібне вдасться виявити й на іншому супутнику Юпітера — Європі. Його проліт Juno здійснив 2022-го. Що ж до Ганімеда, то наступного разу цей апарат відвідає його вже 30 грудня цього року. Тоді він пройде над супутником на відстані лише у 1500 км.
За матеріалами phys.org
Тільки найцікавіші новини та факти у нашому Telegram-каналі!
Приєднуйтесь: https://t.me/ustmagazine