Галактики часто порівнюють із космічними перлинами. Вони являють собою гігантські скупчення зірок, газу, пилу й темної матерії, де кожна система має власну унікальну структуру та історію. Рентгенівська обсерваторія NASA Chandra разом із телескопами James Webb, Hubble, NuSTAR та IXPE презентувала нову галерею з 16 оброблених знімків, які розкривають приховані енергетичні процеси у Всесвіті.
У галереї представлено колекцію з 16 зображень галактик, отриманих за допомогою телескопа Chandra та інших телескопів. Джерело: NASA/CXC/SAO
У той час як більшість обсерваторій сприймають лише видиме світло, Chandra працює в рентгенівському діапазоні. Це дає змогу побачити екстремальні явища: газ, розігрітий до млн градусів зоряними вітрами та вибухами наднових, а також гігантські викиди речовини. Саме ці процеси розсіюють у просторі важкі елементи, необхідні для формування нових планет і життя.
Від класичних спіралей до зоряних фабрик
Астрономічна класифікація розділяє галактики на спіральні, еліптичні та нерегулярні. Нові знімки підкреслюють це різноманіття. Наприклад, у спіральних галактиках Messier 33 та NGC 3938, повернених до Землі «обличчям», рентгенівські промені підсвічують яскраві зоряні пари й залишки вибухів у рукавах. У галактиках з перемичками NGC 1672 і NGC 1385 центральні структури спрямовують газ до ядра, провокуючи спалахи зореутворення.
Спіральні галактики, що розташовані до нас ребром, такі як NGC 4631 чи Messier 82, демонструють так звані супервітри. Це грандіозні хмари газу з температурою в млн градусів, які під тиском вибухів зірок виштовхуються в космос на тисячі світлових років, збагачуючи міжгалактичне середовище.
Подія в Києві на перетині мистецтва, космосу та технологій!Дізнатися більше
Серця центральних монстрів
У центрі багатьох галактик розташовані активні ядра — надмасивні чорні діри, що поглинають навколишню матерію. У галактиці Centaurus A комбіновані дані Chandra та IXPE зафіксували потужний струмінь частинок, який простягається на десятки тисяч світлових років.
У системі Messier 106 чорна діра нагріває навколишній газ, формуючи аномальні спіральні рукави, неуподібнені до звичайних зоряних структур. А в галактиці Сомбреро (Messier 104) надмасивний об’єкт оточений дифузним газовим гало з температурою в 1 млн градусів, що огортає її відомі пилові смуги.
Космічні ДТП та рідкісні трансформації
Спіральна галактика з баром NGC 4725, оточена яскраво вираженим кільцем зореутворення. Галактики з незвичайними одинарними рукавами можуть дати уявлення про те, як гравітація галактики, що пролітає повз, може викликати спалахи зореутворення. Джерело: NASA/CXC/SAO
Спіральна галактика NGC 4631 з гігантським ореолом гарячого газу, що виривається з її зоряного диска. Вигляд галактик з боку дозволяє астрономам вивчати, наскільки плоскими є їхні зоряні диски, та забезпечує найчіткіше зображення речовини, розташованої над або під диском. Джерело: NASA/CXC/SAO
Спіральна галактика NGC 4258, відома тим, що має два додаткові, «аномальні» спіральні рукави, що складаються з гарячого газу. M106 допомагає продемонструвати, як надмасивні чорні діри можуть створювати структурні особливості, що імітують спіральні рукави з зірками, впливаючи на еволюцію галактики. Джерело: NASA/CXC/SAO/L. Frattare
Спіральна галактика NGC 3938, обернена до нас «обличчям», що дозволяє безперешкодно спостерігати її диск. Орієнтація «обличчям до нас» є важливою для галактичних досліджень, оскільки забезпечує найбільш безперешкодний огляд зірок і газу галактики. Джерело NASA/CXC/SAO
Пара зіткнувшихся, багатих на газ спіральних галактик, що зливаються в єдину масивну систему NGC 3256. Джерело: NASA/CXC/SAO
Спіральна галактика з перемичкою NGC 1672, що характеризується виразною центральною перемичкою або мостом із зірок, який спрямовує газ до її ядра. Дослідження спіральних галактик з перемичкою в дії може допомогти з’ясувати, як газ у нашому Чумацькому Шляху, який також є спіральною галактикою з перемичкою, живить її центральну чорну діру та утворює нові зірки. Джерело: NASA/CXC/SAO
Компактна карликова нерегулярна галактика NGC 1569, в якій відбувається бурхливе зореутворення. Джерело: NASA/CXC/SAO
Спіральна галактика з перемичкою NGC 1385, насичена ділянками, де активно утворюються зірки. Порівняння даних у різних діапазонах хвиль про спіральні галактики з перемичкою, в яких відбувається активне зореутворення, допомагає вченим скласти карту того, як локальні спалахи зореутворення з часом збільшують галактичну масу. Джерело: NASA/CXC/SAO
Галактика NGC 660 з «полярним кільцем», у якій нахилене зовнішнє кільце зірок і пилу обертається навколо полюсів галактики — незвичайна структура, ймовірно, спричинена зіткненням з іншою галактикою приблизно мільярд років тому. Джерело: NASA/CXC/SAO
Галактика M104, відома своїм широким центральним випуклим ядром і темним зовнішнім пиловим кільцем, розташована майже під прямим кутом до Землі. Дослідження M104 може допомогти заповнити прогалину між спіральними та еліптичними галактиками, даючи астрономам змогу краще зрозуміти, як гігантська зовнішня хмара зірок галактики росте та старіє разом із її внутрішнім диском. Джерело: NASA/CXC/SAO
Велика спіральна галактика M90, яка втрачає свій газ, стрімко рухаючись крізь гарячий газ у скупченні галактик Діви. Джерело: NASA/CXC/SAO
Галактика M82, в якій відбувається інтенсивне зореутворення внаслідок гравітаційної взаємодії з сусідньою галактикою, що відбулася сотні мільйонів років тому. M82 отримала прізвисько «Сигара» головним чином через те, що вона розташована до Землі під кутом, що робить її центральний диск схожим на видовжений овал у формі сигари, якщо дивитися через невеликі оптичні телескопи. Ця галактика ілюструє, як потужні галактичні «вихлопні системи» можуть регулювати ріст галактики, виштовхуючи газ назовні. Джерело NASA/CXC/SAO
Близькість галактики M33 до нас дозволяє астрономам досліджувати окремі високоенергетичні об’єкти та картографувати, як зоряний зворотний зв’язок впливає на екосистему галактики. Джерело NASA/CXC/SAO/L. Frattare
Рентгенівські дані телескопа Chandra (пурпуровий колір) вказують на потужну активність чорної діри та наявність гарячого газу, тоді як оптичні дані телескопа Hubble (синій і білий кольори) та інфрачервоні дані телескопа JWST (червоний і сірий кольори) висвітлюють величезні зіркові розплідники, приховані за міжзоряним пилом. Такі системи, як II Zw 096, демонструють нам, як потужні зіткнення галактик формували ранній Всесвіт. Джерело: NASA/CXC/SAO
Одна з найближчих до Землі активних галактик, Центавр А, дає астрономам можливість надзвичайно детально вивчати ефекти струменів надмасивних чорних дір. Джерело: NASA/CXC/SAO
Ця система кільцевих галактик Arp 143 утворилася, коли менша супутникова галактика пробила її центр наскрізь, немов мішень, створивши потужну космічну ударну хвилю. Джерело: NASA/CXC/SAO
Частина галактичної галереї присвячена бурхливим зіткненням. Об’єкт Arp 143 нагадує космічну мішень: лобовий удар сформував кільцеву галактику з хвилями народження зірок. Системи NGC 3256 та II Zw 096 показують хаотичні злиття, приховані за густими хмарами пилу. Подібні події були звичними для раннього Всесвіту і дзеркально відображають майбутнє злиття Чумацького Шляху з галактикою Андромеди.
Серед інших унікальних об’єктів — карликова галактика NGC 1569 зі спалахом зореутворення, яка слугує лабораторією для вивчення умов раннього космосу. Рідкісна NGC 660 з «полярним кільцем», де зірки обертаються через полюси. Messier 90, яка втрачає свій газ під час швидкого руху крізь скупчення Діви. Разом ці знімки показують, що галактики — це не статичні утворення, а динамічні системи, які постійно змінюють себе та навколишній простір.
Має 15 років досвіду в науково-популярній журналістиці. Здобув технічну освіту у НУ «Київський політехнічний інститут» імені Ігоря Сікорського за фахом «Автоматика та управління в технічних системах». Завдяки поєднанню глибоких технічних знань та навичок популярного викладу матеріалу, працював автором і редактором у розділах «Технології» в українських медіа.У Universe Space Tech відповідає за тексти про астрономію, науку, техніку та відкриття у галузі дослідження космосу. Його матеріали — це місток між складною наукою і читачами, які прагнуть зрозуміти Всесвіт простими словами. Іван із дитинства захоплюється космосом, особливо його найзагадковішими явищами: чорними дірами, темною матерією, квазарами. Пише, бо вірить, що космос — це не лише наука, а й натхнення, філософія та шлях до глибшого розуміння нашого місця у Всесвіті.
