Астрономи підтвердили статус наймолодшої з відомих на сьогодні екзопланет. Об’єкт, що отримав назву Elias 2-24 b, має вік менше ніж 1 млн років – це майже немовля за космічними мірками. Планета все ще знаходиться в процесі формування всередині свого рідного газопилового диска. Це відкриття зробила команда науковців під керівництвом Андреа Бернарді з Університету Дієго Порталеса (Чилі), проаналізувавши архівні дані спостережень, фінансовані NASA.
Результати дослідження, опубліковані в The Astrophysical Journal Letters, стали справжнім викликом для сучасної науки. Досі наймолодшими вважалися чотири планети біля зірок PDS 70 та WISPIT 2, вік яких перевищує 5 млн років. Співавтор роботи Лукас С’єза підкреслив, що Elias 2-24 b наочно демонструє прогалини в наявних теоретичних моделях планетотворення.
Як розгледіти планету в пиловому тумані
Зірки та їхні планетні системи народжуються у щільних хмарах газу й пилу. Більшість із понад 6 тис. відомих сьогодні екзопланет відкриті методом транзитів — фіксацією падіння яскравості зірки при проходженні планети перед її диском. Проте цей метод добре працює лише для старих систем віком у мільярди років із планетами на близьких орбітах. Новонароджені ж планети глибоко занурені в пилові диски й віддалені від своїх світил.
Щоб знайти Elias 2-24 b, астрономи використали коронограф обсерваторії WM Keck на Гаваях. Цей прилад штучно затіняє яскраве світло материнської зірки, дозволяючи розгледіти слабкі об’єкти в її навколозоряному диску. Науковці шукали планети безпосередньо в прогалинах диска — структурних утвореннях, які формуються під дією гравітації самих планет.
Десятилітня загадка
Історія відкриття Elias 2-24 b розпочалася близько десяти років тому, коли радіоінтерферометр ALMA помітив прогалину в диску молодої зірки за 450 світлових років від Землі. Згодом Дуже великий телескоп (VLT) Європейської південної обсерваторії зафіксував у цій зоні слабку точку світла.
У науковій спільноті спалахнула дискусія. За класичними теоріями, для формування газового гіганта на відстані Юпітера від Сонця потрібно щонайбільше 5 млн років. Проте знайдений об’єкт розташовувався у 55 разів далі від своєї зірки, ніж Земля від Сонця – понад 8,2 млрд км, і теоретично просто не встиг би утворитися за 1 млн років.
Остаточну крапку в суперечках поставив аналіз архівних даних обсерваторії Keck за 2018 та 2020 роки. Поєднавши спостереження різних років, команда Бернарді простежила орбітальний рух об’єкта й довела, що це справжня планета масою з Юпітер, а не фонова зірка чи оптичний дефект.
Початок нової ери
Вивчення таких систем дає астрономам унікальну «машину часу», що дозволяє побачити, як виглядала наша Сонячна система на самому початку свого існування.
Науковці наголошують, що це відкриття є лише першим кроком. Запуск новітніх космічних апаратів, зокрема телескопа Nancy Grace Roman, обладнаного надчутливим коронографом, дозволить виявляти такі «планети-немовляти» значно простіше й на набагато менших відстанях від їхніх зірок.
Раніше ми пояснювали, як шукати екзопланети.
За матеріалами NASA
