Астрономи повідомили про відкриття раніше невідомої екзопланети, яка отримала позначення IRAS 04125+2902 b. Знахідка цікава тим, що це наймолодший світ, знайдений за допомогою транзитного методу.
Наймолодша екзопланета
IRAS 04125+2902 b обертається навколо протозорі, розташованої в молекулярній хмарі Тельця. Це регіон активного зореутворення за 430 світлових років від Землі, що є домівкою для сотень новонароджених світил.
Близькість хмари Тельця робить її вельми привабливою ціллю для астрономів. Однак у той час, як багато вони можуть дізнатися про формування зір, з екзопланетами, що формуються в їхніх околицях, ситуація інша. Річ у тім, що протозорі зазвичай оточені хмарами уламків. Вони не дозволяють астрономам використовувати транзитний метод для виявлення світів на їхніх околицях.
Але у випадку IRAS 04125+2902 b астрономам пощастило. З якоїсь причини диск, що оточує протозорю, деформувався, давши можливість космічному телескопу TESS виявити транзити екзопланети. Її період обертання становить 8,83 дня, а її діаметр приблизно такий самий, як у Юпітера. За оцінками астрономів, вік цього світу становить лише 3 млн років. До цього дослідникам ще не вдавалося знаходити за допомогою транзитного методу екзопланети молодше 10 млн років.
Подальші вимірювання радіальної швидкості показали, що маса екзопланети становить не більше третини маси Юпітера. Це означає, що у неї порівняно низька щільність і, ймовірно, роздута атмосфера. Тож цей світ, найімовірніше, не газовий гігант на кшталт Юпітера. Замість цього він цілком може бути планетою, чия атмосфера поступово стискається. Коли вона остаточно заспокоїться, то може стати газоподібним мінінептуном або навіть кам’янистою суперземлею. Це два найпоширеніші типи планет у Чумацькому Шляху — попри те, що жоден із них не зустрічається в нашій Сонячній системі.
Загадка викривленого диска
Що стосується причин викривлення навколозоряного диска, то поки що це залишаються загадкою для астрономів. Вони можуть бути пов’язані з міграцією самої екзопланети, яка наближається до зорі. Подібне можливе в разі наявності іншого масивного об’єкта в цій системі — але астрономи поки що не знайшли його слідів.
Щоправда, у протозорі є далекий зоряний компаньйон, який також може бути винуватцем викривлення зовнішнього диска. Однак кут нахилу його орбіти збігається з кутом нахилу орбіти екзопланети та її батьківської зорі. Зорі та планети прагнуть пройти гравітаційний шлях найменшого опору, тому таке розташування, навпаки, повинно підштовхувати диск до тіснішого вирівнювання з іншою частиною системи, а не до такого радикального відхилення.
За іншою версією, на диск могло вплинути оточення. Молекулярна хмара Тельця є досить «жвавим» місцем. Комп’ютерне моделювання показало, що причиною деформації диска можуть бути дощі з матеріалу, що падає, з навколишньої зореутворювальної області. Однак ні моделювання, ні спостереження поки не дали відповіді на питання про те, наскільки часто в таких регіонах зустрічаються деформовані диски.
За матеріалами NASA
