Головна камера нового космічного телескопа NASA вперше прийняла світло далеких зір. Знімок вийшов розмитим. Саме таким його й очікували, адже детекторна матриця досі стоїть у стартовому положенні. Паралельно інженери оцінили стан коронографа, приладу для прямого спостереження планет біля інших зір. Обидва тести минули без зауважень, поки апарат прямує до робочої точки за орбітою Землі.
Головна камера запрацювала
Кожен знімок ширококутної камери Wide Field Instrument охоплює ділянку неба більшу за видимий диск повного Місяця. Різкість при цьому лишається на рівні Hubble.
Матриця має 300 мегапікселів і працює в інфрачервоному діапазоні. Таке поєднання дозволяє знімати великі площі неба швидко, не втрачаючи дрібних деталей.
Перші фотони зоряного світла
Тестовий кадр зробили ще до юстування оптики, тому світло кожної зорі розмазалося на тисячі пікселів і набуло форми кільця. Зображення потрібне як нульовий орієнтир, від якого команда відштовхуватиметься під час налаштування телескопа.
Наступним увімкнуть систему точного наведення, після чого апарат зможе утримувати ціль у полі зору. Потім почнеться фокусування, після якого світло кожної зорі на знімку набуде вигляду чіткої точки. Перші наукові зображення NASA планує показати на початку 2027 року.
Коронограф пройшов першу перевірку
Живлення на коронограф подали на початку вересня, а тепер перевірили його цифрові, електронні та механічні вузли, про що йдеться у блозі місії Roman. Прилад складається з оптики, масок, сенсорів і дзеркал, здатних змінювати власну форму. Усе це потрібно, щоб прибрати сяйво зорі та побачити слабке відбите світло планет поруч із нею.
Пряме отримання зображень чужих планет досі вдавалося переважно для молодих гарячих газових гігантів на широких орбітах. Саме такі технології, випробувані в космосі, NASA розглядає як основу для майбутніх телескопів, здатних розгледіти планети земного типу.
Дорога до робочої орбіти
Повний шлях апарата до другої точки Лагранжа (L2) становить близько півтора мільйона кілометрів. Калібрування та тести триватимуть ще кілька місяців, паралельно з перельотом.
Після виходу на робочу орбіту почнуться оглядові зйомки неба. Від них чекають даних про планети поза Сонячною системою та про природу темної енергії. Окремим напрямом стане карта розподілу речовини у Всесвіті.
