Камера телескопа Nancy Grace Roman прийняла перше світло зір

Головна камера нового космічного телескопа NASA вперше прийняла світло далеких зір. Знімок вийшов розмитим. Саме таким його й очікували, адже детекторна матриця досі стоїть у стартовому положенні. Паралельно інженери оцінили стан коронографа, приладу для прямого спостереження планет біля інших зір. Обидва тести минули без зауважень, поки апарат прямує до робочої точки за орбітою Землі.

Схематичне зображення космічного телескопа Nancy Grace Roman і розташування його наукових приладів
Схема космічного телескопа Nancy Grace Roman із позначенням ширококутної камери Wide Field Instrument і коронографа. Джерело: NASA

Головна камера запрацювала

Кожен знімок ширококутної камери Wide Field Instrument охоплює ділянку неба більшу за видимий диск повного Місяця. Різкість при цьому лишається на рівні Hubble.

Матриця має 300 мегапікселів і працює в інфрачервоному діапазоні. Таке поєднання дозволяє знімати великі площі неба швидко, не втрачаючи дрібних деталей.

Відео про ширококутну камеру Wide Field Instrument космічного телескопа Nancy Grace Roman. Джерело: NASA’s Goddard Space Flight Center, музика «Horizon Ahead», Universal Production Music

Перші фотони зоряного світла

Тестовий кадр зробили ще до юстування оптики, тому світло кожної зорі розмазалося на тисячі пікселів і набуло форми кільця. Зображення потрібне як нульовий орієнтир, від якого команда відштовхуватиметься під час налаштування телескопа.

Подія в Києві на перетині мистецтва, космосу та технологій! Дізнатися більше

Наступним увімкнуть систему точного наведення, після чого апарат зможе утримувати ціль у полі зору. Потім почнеться фокусування, після якого світло кожної зорі на знімку набуде вигляду чіткої точки. Перші наукові зображення NASA планує показати на початку 2027 року.

Тестовий знімок камери Wide Field Instrument з розмитими зорями у вигляді кілець
Перші фотони зоряного світла, що досягли камери Wide Field Instrument. Знімок зробили до фокусування, тому кожна зоря розмита на тисячі пікселів. Авторство: NASA’s Goddard Space Flight Center, Tyler Desjardins (STScI)

Коронограф пройшов першу перевірку

Живлення на коронограф подали на початку вересня, а тепер перевірили його цифрові, електронні та механічні вузли, про що йдеться у блозі місії Roman. Прилад складається з оптики, масок, сенсорів і дзеркал, здатних змінювати власну форму. Усе це потрібно, щоб прибрати сяйво зорі та побачити слабке відбите світло планет поруч із нею.

Пряме отримання зображень чужих планет досі вдавалося переважно для молодих гарячих газових гігантів на широких орбітах. Саме такі технології, випробувані в космосі, NASA розглядає як основу для майбутніх телескопів, здатних розгледіти планети земного типу.

Фігурні маски коронографа космічного телескопа Nancy Grace Roman
Фігурні маски коронографа космічного телескопа Nancy Grace Roman, кожна завбільшки з монету. Вони змінюють дифракційну картину зоряного світла, прибираючи сяйво зорі. Авторство: NASA/Chris Gunn

Дорога до робочої орбіти

Повний шлях апарата до другої точки Лагранжа (L2) становить близько півтора мільйона кілометрів. Калібрування та тести триватимуть ще кілька місяців, паралельно з перельотом.

Після виходу на робочу орбіту почнуться оглядові зйомки неба. Від них чекають даних про планети поза Сонячною системою та про природу темної енергії. Окремим напрямом стане карта розподілу речовини у Всесвіті.

Новини інших медіа
Марс у ранню епоху зменшився в розмірі і доказом стали складки кори
Камера телескопа Nancy Grace Roman прийняла перше світло зір
Космічне немовля: знайдено наймолодшу планету у Всесвіті
Забудьте про воду: виявлено винуватця зруйнованої поверхні Марса
Неврівноважена Земля: чому центр мас планети постійно зміщується
Хмарні системи коричневого карлика змінюються за впорядкованою схемою
Астрономи знайшли 47 кандидатів у карликові галактики без автоматичних алгоритмів
Друге народження зорі відкрило астрономам рідкісний шанс для спостережень
Місячна спрага: вчені прорахувалися з об’ємом води для колоністів
Curiosity натрапив на загадкове явище, досі небачене наукою