Охочі можуть закріпити за собою окремий піксель на одному з перших знімків космічного телескопа Nancy Grace Roman. Достатньо залишити електронну адресу на сторінці кампанії. Система одразу генерує сертифікат із номером пікселя, який можна завантажити. Самі знімки з’являться не раніше наступного року.
Що дає реєстрація
На сторінці акції Adopt a Pixel потрібно вписати пошту, після чого система закріплює за нею конкретну точку майбутнього кадру. Жодних внесків чи анкет не вимагають.
Одна адреса дає право лише на один піксель. Якщо кілька членів родини користуються спільною скринькою, їм доведеться ділити одну точку на всіх.
Кінцевий термін подачі заявок в описі кампанії не вказаний. Електронна адреса потрібна не лише для реєстрації, бо саме за нею згодом можна буде отримати свій піксель.
Коли з’явиться знімок
Обсерваторію Nancy Grace Roman запустили з Флориди 30 серпня 2026 року на ракеті Falcon Heavy. Дорога до точки Лагранжа L2 за півтора мільйона кілометрів від Землі триватиме близько трьох місяців.
Далі почнеться перевірка й налаштування приладів, на що відводять приблизно стільки ж часу. Перші наукові кадри обіцяють 2027 року, тож між реєстрацією і появою зображення мине щонайменше пів року.
Масштаб одного кадру
Знімки отримують за допомогою ширококутного інструмента, головного приладу обсерваторії. Кожен його кадр покриває ділянку неба майже в сто разів більшу за найширші знімки Hubble.
Фокальна площина цього приладу складається з вісімнадцяти детекторів і містить понад триста мільйонів пікселів, тобто приблизно вдесятеро більше за населення України (близько 29 млн на підконтрольній території, за оцінкою Інституту демографії та досліджень якості життя імені Михайла Птухи НАН України на 2026 рік). Навіть якби сертифікат отримав кожен мешканець країни, понад дев’ять десятих кадру лишилися б нерозібраними.
Навіщо роздавати пікселі
Подібні кампанії американська агенція проводить не вперше. Імена охочих уже вирушали в космос на мікрочипах разом з апаратами Perseverance, Europa Clipper і місією Artemis I, хоча там ішлося саме про напис на пластині, а не про частину наукових даних.
Цього разу підхід інший, бо ділянку прив’язують до реального зображення неба. Для широкої аудиторії це спосіб хоч якось співвіднести себе з приладом, який працюватиме за межами досяжності навіть ремонтних експедицій.
