Вологе повітря приходить з тропіків до Антарктичного півострова і запускає танення. Це відбувається навіть тоді, коли опади випадають виключно у вигляді снігу. Так показало моделювання окремих епізодів сильних опадів навколо станції «Академік Вернадський». Паралельно автономні буї вперше дали цілорічну картину того, що відбувається в протоці Брансфілд. Вода там виявилася теплішою і менш солоною по всій товщі, ніж у багаторічних довідниках.
Танення без дощу
Протягом 2025 року навколо станції прорахували 11 епізодів екстремальних опадів. Над сушею всі вони випали снігом, причому на навітряних схилах гір намело понад 140 мм.
Попри це вузька прибережна смуга однаково втратила частину покриву. Температура біля нуля дала від 2 до 30 мм талої води і стоку.
У кліматичних прогнозах, де тригером танення вважається дощ, ризик для узбережжя виявляється заниженим, а на ньому тримається значна частина наземного біорізноманіття континенту.
Ріки в атмосфері
Атмосферними ріками називають вузькі коридори повітря, що переносять вологу і тепло з низьких широт у полярні. Для Східної Антарктиди вони працюють радше на поповнення льоду, бо приносять сніг. На півострові ефект протилежний, оскільки маси приходять надто прогрітими.
У лютому 2022 року такий епізод підняв температуру біля станції «Академік Вернадський» до рекордних +12,7°C і спричинив масштабне поверхневе танення. Схожі процеси передували руйнуванню шельфових льодовиків Ларсен А у 1995 році і Ларсен В у 2002 році, про що йдеться у звіті проєкту OCEAN:ICE.
Контекст проєкту
Назва проєкту OCEAN:ICE перекладається як обмін між океаном і кріосферою в Антарктиці та його вплив на клімат і земну систему. Роботи фінансує програма «Горизонт Європа», стартували вони в листопаді 2022 року і завершаться наприкінці жовтня 2026 року.
Учасниками стали 18 партнерів під керівництвом Данського метеорологічного інституту. Український внесок припав на два напрями, тобто на моделювання опадів і на океанографічні вимірювання біля Антарктичного півострова.
Буї під льодом
У березні 2025 року команда Національного антарктичного наукового центру спустила з судна льодового класу «Ноосфера» шість буїв Argo, здатних працювати під кригою. Для України це був перший такий досвід.
Апарати налаштували на дрейф на позначці 1500 м із зануренням до 2000 м. Оскільки глибина на ділянках запуску виявилася меншою, між вимірюваннями буї опускаються на дно і не зміщуються.
До квітня 2026 року так зібрали 273 профілі. Серед них перші тривалі зимові дані підо льодом.
Прісніше і рухливіше
Зіставлення з багаторічними довідниками показало розбіжність. Влітку поверхневий шар прогрівався приблизно до +2°C проти +1,7°C у багаторічних рядах, а пікові значення сягали 2,7°C. Глибинні шари на заході протоки виявилися приблизно на 0,5°C теплішими за середні, тобто -1,2°C замість -1,7°C.
На горизонті 400 м проби показали помітно нижчу солоність. Межа, на якій сходяться води західної частини півострова і моря Ведделла, зміщується від сезону до сезону, хоча раніше її вважали стабільною. Від цього положення залежить розподіл поживних речовин і перенесення тепла в цій частині Південного океану.
Що це змінює
Дані про режим танення льодовикового щита і про стан океану йдуть у моделі, які прогнозують підйом рівня моря. На них спираються оцінки ризиків для прибережних міст по всьому світу.
Автори звіту рекомендують продовжити вимірювання в протоці і поставити додаткові прилади там, де межа вод зміщується найсильніше. Наступний крок за розробниками моделей, яким доведеться закласти в розрахунки танення, що починається без жодної краплі дощу.
