Астрономи знайшли спосіб урятувати обсерваторію Аресібо, а марсохід Curiosity встановив новий рекорд: дайджест новин

Добірка найцікавіших космічних новин за тиждень: дослідники виявили згубний вплив мікрогравітації на людський мозок; компанія Unistellar розробила технологію для покращення астрофотозйомки шляхом усунення світлового забруднення, а ми розповідаємо, до яких глобальних наслідків призведе підрив Каховської ГЕС.

«Ніщо так не заслуговує нашого заступництва, як просування науки та літератури. Знання у кожній країні є найнадійнішою основою суспільного щастя».

― Джордж Вашингтон

Технологія тотального усунення світлового забруднення покращує астрофотозйомку

Компанія Unistellar запевняє, що розробила нову технологію, що може усунути перешкоди міського освітлення під час астрофотографії чи простого споглядання зір у телескопи. У компанії кажуть, що все більше людей перебираються жити в міста, тому яскравість міського неба зростає приблизно на 10% щороку. Технологія, що отримала назву Deep Dark Technology («Технологія глибокої темряви»), автоматично усуває будь-які візуальні перешкоди, спричинені міськими вогнями. Представники компанії стверджують, що набір її власних алгоритмів, що були розроблені на основі численних зображень неба, отриманих користувачами камер телескопів, здатен автоматично відрізняти світловий сигнал, що надходить від небесних тіл, від шуму та світлового забруднення. Це дає можливість усувати світлове спотворення з кожного отриманого зображення. Потім ці перешкоди фільтруються та видаляються автоматично, що дозволяє небесному об’єкту, за яким ведеться спостереження, «просвічувати» крізь них.

Космічні польоти викликають незворотні зміни у мозку людини

Вченим відомий згубний вплив мікрогравітації на організм людей. Суворе середовище космосу негативно впливає на мозок, м’язи, кістки, нервову та репродуктивну системи. Але вчені досі не знають усіх деталей. Нове дослідження проливає світло на проблему довгострокових космічних польотів, яка полягає у несприятливому впливі мікрогравітації на рідину в людському мозку.

Використовуючи МРТ-сканування 30 астронавтів, дослідники виявили, що чим довше триває космічний політ, тим більше стає розмір мозкових шлуночків. До шести місяців їхній розмір невпинно збільшується, після чого темпи змін уповільнюються. Вважається, що набряк шлуночків є компенсаторним механізмом, що дозволяє мозку пристосуватися до змін у спинномозковій рідині. Після повернення на Землю ця рідина повільно повертається до свого нормального розподілу.

За крок до Місяця: NASA провела критичні випробування ракети Artemis V

NASA проводить випробування нових двигунів RS-25, які забезпечуватимуть старт ракети Space Launch System (SLS) до Місяця в межах місії Artemis V. Остання наразі запланована на 2029 рік. Випробування передбачають запуск двигуна для перевірки його продуктивності. Нещодавно інженери завершили дев’яте з серії 12 тестувань на випробувальному стенді Фреда Хейса в Космічному центрі NASA ім. Стенніса поблизу затоки Сент-Луїс (штат Міссісіпі). Очікується, що решта випробувань буде завершена до кінця поточного місяця. Під час останнього випробування оператори забезпечували роботу двигуна RS-25 понад вісім хвилин (500 секунд), що дорівнює часу, необхідному для виходу на навколоземну орбіту ракети SLS разом із пілотованим кораблем Orion.

Астероїдна місія NASA буде запущена в жовтні 2023 року

NASA опублікувала звіт незалежної комісії, присвячений прогресу підготовки місії Psyche. Документ підтверджує виконання Лабораторією реактивного руху (JPL) всіх необхідних рекомендацій і готовність до запуску апарата в жовтні 2023 року. Оновлений план польоту передбачає, що Psyche запустять ракетою Falcon Heavy у період із 5 по 25 жовтня 2023-го. У 2026 році він виконає гравітаційний маневр в околицях Марса. Це дасть йому змогу досягти астероїда Психея (16 Psyche) в серпні 2029-го — на 3,5 роки пізніше, ніж передбачалося спочатку. Водночас, хоча JPL і змогла розв’язати проблеми Psyche, наслідки перенесення його запуску ще довго позначатимуться на інших проєктах NASA.

Зменшена, але неперевершена: опубліковано план порятунку обсерваторії Аресібо

Минуло 2,5 року з часу аварії обсерваторії Аресібо, а майбутнє знаменитого радіотелескопа все ще лишається у підвішеному стані. Наразі співробітники обсерваторії уточнили свої плани щодо наступника Аресібо, зменшивши масштаби. Антенна Аресібо в Пуерто-Рико була найважливішим компонентом радіотелескопічної інфраструктури Сполучених Штатів упродовж 57 років, поки не була зруйнована. Величезна 900-тонна платформа з приймачами впала на антену через обрив опорних кабелів, завдавши значної шкоди 300-метровому рефлектору. 

Команда астрономів, що включає керівника відділу радіоастрономії в Аресібо Анішe Роші, запропонувала ідею створення Телескопа Аресібо наступного покоління (NGAT), який може бути побудований із решіткою антен, що нахилятимуться. Замість однієї величезної 300-метрової «тарілки» план передбачає економічно ефективну альтернативу з діаметром від 130 до 175 м. Загальна маса NGAT становитиме 4300 тонн. Команда твердить, що продуктивність запропонованого телескопа перевершить усі інші радарні системи й одноантенні пристрої.

Фото тижня

Глобальний портрет Марса, отриманий апаратом Mars Express. Джерело:
ESA/DLR/FU Berlin/G. Michael

Європейське космічне агентство опублікувало новий глобальний портрет Марса. Він був складений зі знімків, зроблених камерою HRSC на борту апарата Mars Express. Фахівці місії «зшили» докупи 90 кадрів, відзнятих із висоти від 4 до 10 тис. км. У центрі зображення домінують Долини Марінера — найбільша система каньйонів у Сонячній системі, на тлі якої знаменитий земний Великий каньйон здався би справжнім карликом. Їхня довжина становить 4500 км (чверть кола планети), ширина — до 600 км, а максимальна глибина — 11 км, тобто всередині них міг би легко поміститися Еверест.

Цікава цифра: 30 кілометрів

Шлях марсохода Curiosity. Джерело: NASA/JPL-Caltech

30 травня ровер Curiosity подолав символічну позначку в 30 км, пройдених марсіанською поверхнею. Тепер він посідає друге місце за цим показником серед марсоходів, поступаючись лише легендарному Opportunity, який за 14,5 років служби подолав дистанцію 45,16 км. Якщо Curiosity продовжуватиме в такому самому темпі та не зіткнеться з якимись серйозними технічними проблемами, то приблизно через п’ять років він повинен перевершити це досягнення. На відміну від попередника, цей ровер отримує енергію від радіоізотопного термоелектрогенератора (рітега). Тож йому не страшні пилові бурі на кшталт тої, що зрештою й погубила Opportunity. 

Що почитати у вихідні

Цього тижня редакція The Universe Space Tech розбирається, до яких глобальних наслідків призведе підрив Каховської ГЕС. Проте закінчити тиждень ми хотіли би позитивною історією. У Львові почали будувати школу за допомогою 3D-принтера. Розповідаємо, як він працює та що спільного між українською школою й освоєнням Марса.

Читайте у попередньому дайджесті: США та Китай конкурують за воду на Місяці, а тайконавти встановили новий космічний рекорд: дайджест новин

Тільки найцікавіші новини та факти у нашому Telegram-каналі!

Долучайтеся: https://t.me/ustmagazine