Астрономи вперше побачили зникнення газового гіганта з поля зору

Астрономи вперше простежили, як планета біля одиночної зорі перестала затуляти собою її диск. Насправді вона нікуди не зникла. Тяжіння невидимого сусіда поступово нахиляє орбіту газового гіганта, і тепер для земного спостерігача він обертається, не перетинаючи диска світила.

Художня ілюстрація гарячих юпітерів
Художня ілюстрація різних гарячих юпітерів. Авторство: NASA/ESA

Рекордний нахил орбіти

Найшвидшу зміну нахилу орбіти, яку коли-небудь вимірювали для екзопланети біля одиночної зорі, зафіксували в гарячого юпітера TOI-2535b, свідчить робота в рецензованому журналі The Astrophysical Journal Letters. За сім років площина його орбіти повернулася настільки, що в березні 2026 року транзитів уже не було.

Газовий гігант, що облітає помаранчевий карлик спектрального класу K за 8,2 доби, знайшли 2019 року в даних телескопа TESS. Телескоп шукає планети за транзитами, тобто за падінням яскравості зорі, коли планета проходить між нею і Землею. Варто площині орбіти відхилитися від променя зору на кілька градусів, і з Землі транзитів уже не видно.

Художня ілюстрація помаранчевого карлика. Джерело: theplanets.org

Шлях планети по диску зорі, найімовірніше, перетнув її екватор і зсунувся до краю, а транзити ставали дедалі коротшими. «Орбіта планети нахиляється так швидко, що її транзит зник, поки ми спостерігали», — каже провідний автор дослідження Семюел Ї з Каліфорнійського університету в Лос-Анджелесі.

Транзити, що зникають, досі бачили переважно в планет біля подвійних зір. Кандидат KOI-120.01 з даних Kepler теж перестав затуляти зорю, але його система подвійна, тож це могло бути затемнення зір. До того ж нахил орбіт сусідніх планет зберігає слід того, як гарячі юпітери опинилися поруч зі своїми зорями.

Космос для кожного

Магазин від Universe Space Tech

Журнал №6 (181) 2020

До товару

Невидимий сусід

Що ж змінює орбіту? Підказку дали транзити, що зсувалися на шість годин від розрахункового часу. Для гарячих юпітерів це рекорд.

Художня ілюстрація гарячого юпітера. Джерело: Kevin Gill

Ці зсуви, як і зміну нахилу орбіти, пояснює друга планета з масою від 0,3 маси Юпітера. Періоди двох гігантів, найімовірніше, співвідносяться як два до одного або три до двох, тож гравітаційні поштовхи повторюються в тих самих точках орбіт і накопичуються.

Площини орбіт нахилені одна до одної щонайменше на 5 градусів. Гравітація кожної планети тягне орбіту іншої у свою площину, і обидві площини повільно повертаються, як вісь дзиґи. Повний цикл триває 30–50 років, тож через кілька десятиліть транзити повернуться, повідомляє Каліфорнійський університет у Лос-Анджелесі.

Співавтор роботи Ерік Петігура порівнює це із сонячними затемненнями, які траплялися б щомісяця, якби орбіта Місяця лежала в площині земної. А нахил місячної орбіти становить близько 5 градусів, тобто майже стільки ж, скільки мінімальний взаємний нахил орбіт у системі TOI-2535.

Загадка походження

За класичними моделями газовий гігант не міг утворитися так близько до зорі, тож гарячі юпітери вважають прибульцями з холодніших околиць. Їх могло закинути туди різке витягування орбіти або повільний дрейф усередину разом із протопланетним диском.

Протопланетний диск. Джерело: phys.org

Перший сценарій не залишив би поруч другого гіганта. Отже, обидві планети, ймовірно, мігрували в диску і там потрапили в резонанс, пише ScienceAlert. Але диск мав би вирівняти їхні орбіти, і що нахилило їх згодом, поки невідомо.

Що далі

Стежити за транзитами TOI-2535b більше не вийде, тож сусіда шукатимуть за променевою швидкістю зорі. Тяжіння планет ледь помітно хитає зорю то до нас, то від нас, і спектрограф фіксує це за зсувом ліній у її спектрі.

За оцінками авторів, сусід розгойдує зорю зі швидкістю 30–120 метрів на секунду, тож частіші вимірювання мають його виявити. Розкид наявних даних натякає ще й на третю планету.

Новини інших медіа
Загадку згасання зореутворення перевірили на далекій групі галактик
Астрономи вперше побачили зникнення газового гіганта з поля зору
ALMA виявила три зоряних ядра на різних стадіях еволюції всередині однієї газової хмари
Нещодавно відкритий об’єкт заповнює проміжок між нейтронними зорями та чорними дірами
Аварія на першій хвилині польоту: як блискавка ледь не зірвала місію Apollo 12
Небачений масштаб для астрофізики: створена найбільша симуляція Всесвіту
На швидкості комахи: зонд Hera вивчає наслідки тарана астероїда Діморф
Starship уп’ятнадцяте вирушив в космос. Перший ступінь спіймати не вдалося
Джерелом дивних радіоспалахів виявився двійник Сонця поруч із пульсаром
У віддалених частинах Сонячної ситеми можуть зберігатися запаси первинної води