Дослідники відкрили подвійну систему J0008+0128. Одним з її компонентів є невидимий об’єкт, приблизно у 2,2 раза важчий за Сонце. Науковці підозрюють, що це надмасивна нейтронна зоря, яка заповнює проміжок між цим класом об’єктів та чорними дірами.

Невидимий компонент у подвійній системі
Науковці, які працюють з астрономічними інструментами Sky Area MultiObject Fiber Spectroscopic Telescope (LAMOST) та the Apache Point Observatory Galactic Evolution Experiment (APOGEE), повідомляють, що, можливо, знайшли об’єкт, який заповнює таємничий проміжок між нейтронними зорями. Як повідомляє сайт phys.org, стаття про це опублікована в журналі Science Advances.
Йдеться про систему J0008+0128. Вона складається із двох об’єктів, одним з яких є червоний гігант. А ось іншого в жодні телескопи не видно. Проте щось змушує гігантську зорю, що помирає, обертатися навколо спільного центру мас із чимось, маса чого складає від 1,8 до 2,8 сонячної. При цьому один оберт відбувається за 3,3 року.
Магазин від Universe Space Tech
Комплект журналів Сонце, Місяць та Марс
До товаруКомбінація такого діапазону мас та невидимості об’єкта у телескоп змушує науковців припускати, що вони мають справу з дуже важкою нейтронною зорею. Так називають надзвичайно щільні об’єкти, які утворюються внаслідок вибухів наднових і мають надпотужні магнітні поля. Насправді вони навіть світяться, але їхнє випромінювання у видимому діапазоні дуже слабке.
Проміжок між нейтронними зорями та чорними дірами
Проте діапазон мас невидимого компонента у системі J0008+0128 викликає цікаві роздуми. Уся ця маса зосереджена у сфері діаметром лише близько 20 км, що робить такі об’єкти надзвичайно цікавими. Проте річ не в цьому. Досі не знайдено жодної нейтронної зорі масою понад 2,5 сонячної.
З іншого боку, і дуже легких чорних дір в космосі не помітно. Фактично існує проміжок мас між 2,5 та 5 сонячних, в якому вчені не бачили жодного залишку наднової. Теоретичні моделі дають змогу оцінити межу маси, за якої замість нейтронної зорі вже має утворитися чорна діра. Однак підтвердити ці розрахунки спостереженнями поки не вдалося.
Саме тому об’єкт у системі J0008+0128 такий цікавий. Найімовірніше, що це — нейтронна зоря масою близько 2,2 сонячної. Але, можливо, насправді вона важить більше. І тоді це відкриття відчутно звужує діапазон невідомості. Проте також існують теорії, які говорять, що коли масивніші зорі спалахують як наднові, то частина їхньої маси падає назад на новоутворену чорну діру чи нейтронну зорю, тому масу певного діапазону вони мати не можуть.
Утім, дослідники зазначають, що існують й інші варіанти. Ця подвійна система насправді може бути потрійною: вона може складатися з двох дуже близьких одна до одної менших нейтронних зір і червоного гіганта, або ж із нейтронної зорі, білого карлика й червоного гіганта. Також можливо, що раніше це була потрійна система, у якій два менші об’єкти злилися в один. Не виключено навіть, що цей об’єкт є дуже маленькою чорною дірою, хоча досі таких малих чорних дір виявити не вдавалося.
У майбутньому нові дані про цю систему можуть допомогти дослідникам краще зрозуміти її природу. Хай там як, ця система надає додаткову інформацію, що сприяє розумінню «розриву в масах» (mass gap) між нейтронними зорями та чорними дірами.