Супутникові дані засвідчили, що плавні зникають по всій Землі

Аналіз супутникових знімків показав, що за останні 20 років площа водно-болотних угідь у світі зменшилася на 4000 км². Особливо стрімко прибережні плавні зникають у Південно-Східній Азії.

Плавні з космосу
Плавні з космосу. Джерело: www.canmaps.com

Супутникові дані засвідчують зміну ландшафтів

Нещодавно група дослідників вивчила знімки земної поверхні, зібрані з 1999 по 2019 рік. На цих зображеннях їх цікавили водно-болотні угіддя по всьому світу, особливо прибережні плавні. Ці біосистеми відіграють ключову роль у колообігу вуглецю та відновленні кисню в атмосфері Землі.

Дослідники застосували до обробки знімків системи машинного навчання й отримали з них геоінформаційні дані. І дані ці невтішні. За вказаний період на Землі зникло 13 700 км² плавнів, а було відновлено 9700 км². Тобто приблизно 4000 км² плавнів було втрачено назавжди. Це приблизно половина Чернівецької області чи п’ять площ Києва.

При цьому варто пам’ятати, що названа цифра — це не загальна цифра зниклих боліт, а тільки прибережні зони, які регулярно затоплюються водами морів. Загальна площа втрачених боліт значно більша.

Де найбільше зникають прибережні плавні

Геопросторові дані — це інформація про наявність у певному місці об’єкта у прив’язці до часу та обставин. Видобування їх із супутникових знімків є одним з головних напрямків розвитку орбітальної інфраструктури у 2022 році. У випадку плавнів ці відомості дозволили встановити, внаслідок чого вони зникли.

Виявилося, що 27 відсотків зникнення плавнів припадає на цілеспрямоване знищення їх людиною, наприклад, через будівництво на узбережжі портів чи туристичних комплексів. Решта ж — наслідки непрямого впливу переважно через зміну клімату чи зміну річищ.

Лідером у зникненні плавнів є Південно-Східна Азія. На південь Китаю, Індонезію та М’янму припадає 70 відсотків усіх зниклих водно-болотних угідь. У решті країн втрати значно менші. Вчені продовжують спостерігати за зміною ландшафтів за допомогою супутників.

Супутникові знімки зараз використовуються переважно для відстежування бойових дій. Однак тема водно-болотних ресурсів і катастрофічних наслідків актуальна і під час війни. Зокрема потоп на річці Ірпінь, викликаний руйнуванням дамби, був зафіксований супутниками Maxar.

За матеріалами Рhys.org

Тільки найцікавіші новини та факти у нашому Telegram-каналі!

Долучайтеся: https://t.me/ustmagazine