«Король» кулястих скупчень

Новини астрономії, астрофізики та космології

На цій світлині зображений об’єкт південного неба NGC 5139, відомий під назвою ω (Омега) Центавра. Він відомий людям з найдавніших часів. При спостереженнях неозброєним оком він нагадує неяскраву «туманну» зорю. Але якщо поглянути на нього в телескоп, стає зрозуміло, що насправді його природа зовсім інша.

Кулясте скупчення Омега Центравра. Джерело: ESO

NGC 5139 являє собою кулясте зоряне скупчення. Так називають тісно пов’язану гравітацією групу зір, що обертається навколо галактичного центру як супутник. На цей час астрономи виявили в Чумацькому Шляху близько 160 таких об’єктів. І Омега Центавра, поза всякими сумнівами, може вважатися їхнім «королем» — це найбільше подібне скупчення в межах нашої Галактики.

При діаметрі в 150 світлових років Омега Центавра є «домівкою» для цілих 10 млн зір. Скупчення настільки щільно заселене, що середня відстань між окремими світилами в ньому становить 0,1 світлового року. Його маса оцінюється в 4 млн сонячних, що можна порівняти з масою надмасивної чорної діри Стрілець А* в галактичному центрі. Скупчення розташоване в гало Чумацького Шляху на відстані приблизно 15 800 світлових років від Сонячної системи.

Одна з ключових особливостей Омега Центавра полягає в тому, що, на відміну від більшості інших кулястих скупчень, воно складається із зір одразу кількох поколінь. Виходячи з цього, астрономи припускають, що в далекому минулому воно могло бути ядром карликової галактики, згодом поглиненої Чумацьким Шляхом.

Але, попри відносно невеликі відстані між зорями та їхню величезну кількість, Омега Центавра навряд чи є місцем, де слід шукати життя. Проведене 2018 року моделювання засвідчило, що постійні тісні зближення світил мають дестабілізувати їхні можливі планетні системи та змінювати орбіти екзопланет, що унеможливлює появу в цьому регіоні високорозвиненої цивілізації.

За матеріалами http://www.esa.int