«Міжзоряний мандрівник» прискорився

У 2017 році астрономи виявили в Сонячній системі перший підтверджений об’єкт міжзоряного походження. «Прибулець» отримав назву Оумуамуа (1I/’Oumuamua). Він прилетів приблизно з боку зорі Вега та пройшов на відстані 0,25 а.о. від Сонця (всередині орбіти Меркурія), після чого почав віддалятися траєкторією, яка назавжди виводила його зі сфери тяжіння нашого світила.

`Оумуамуа в уявленні художника. Джерело: NASA/ESA/STScI

Початково Оумуамуа був класифікований як комета. Подальші спостереження не виявили у цього об’єкту ознак кометної активності, тому невдовзі його «записали» в астероїди. Але не виключено, що астрономи поквапилися зі своїм рішенням. У свіжому номері журналу Nature з’явилася стаття з результатами нового дослідження «міжзоряного мандрівника». Вони свідчать, що Оумуамуа залишає Сонячну систему з більшою швидкістю, ніж очікувалося.

Ця аномальна поведінка була зареєстрована обсерваторіями всього світу, в тому числі телескопом Hubble та Дуже великим телескопом ESO. Виміряне прискорення дуже маленьке. В цілому, рух Оумуамуа все одно сповільнюється під дією тяжіння Сонця, але не на стільки, як випливає з законів небесної механіки.

Дослідники проаналізували кілька сценаріїв, які могли би пояснити цю аномалію. Серед них — ефект Ярковського, вплив невидимого супутнику та взаємодія гіпотетичного магнітного поля Оумуамуа з сонячним вітром. Але найбільш правдоподібне пояснення — викид газу та пилу з поверхні об’єкту. Саме сила реакції, яка виникає внаслідок такого викиду, є причиною невеликого прискорення, що виникає при віддаленні Оумуамуа від Сонця. Тому астероїд відлітає від нас швидше, ніж очікувалося. На 1 червня 2018 року його швидкість складала приблизно 114 000 км/год.

Порівняння розрахованого та спостережного положень Оумуамуа. Джерело: ESA

Викид газу — явище, типове для комет. Дані спостережень свідчать про те, що чим далі Оумуамуа відлітає від Сонця, тим повільніше прискорюється. Це, знов-таки, типова ознака поведінки комет. Проблема в тому, що коли Оумуамуа пролетів поблизу нашого світила, астрономи не змогли зареєструвати жодних видимих слідів викидів газу та пилу.

За однією з версій, Оумуамуа являє собою вироджену комету, яка втратила майже всі запаси летких речовин. Тому його кома та хвіст виявилися надто слабкими, щоб земні обсерваторії змогли їх помітити. За іншою версією, за час міжзоряного перельоту всі дрібні пилові зерна на поверхні Оумуама зруйнувались і залишилися тільки великі частинки. Хмару з таких частинок досить складно виявити під час оптичних спостережень, а її присутність цілком могла би пояснити зміну швидкості об’єкта.

Якщо Оумуамуа дійсно є кометою, це значно ускладнить задачу екстраполяції його траєкторії та виявлення батьківської зорі. Зараз об’єкт залишає Сонячну систему, рухаючись у бік сузір’я Пегасу. Він уже пройшов орбіту Юпітера, а в 2022-му перетне орбіту Нептуна. До кінця 2025 року міжзоряний гість досяне зовнішньої межі поясу Койпера, а в листопаді 2038-го — геліопаузи.

По материалам http://www.eso.org, https://www.nasa.gov

Малюнок банана: перед шостим і останнім польотом Starship V1 внесли зміни в конструкцію
«Розповідь про красу космосу»: книга про МКС виграла Букерівську премію
Забутий метеорит містить докази недавнього існування води на Марсі
Сценарій катастрофи: NASA та «Роскосмос» сперечаються щодо серйозності витоку повітря на МКС
Китай представив проєкт космоплана для доставлення вантажів на орбіту
Загроза астрономії: вчені закликають зупинити запуски Starlink
Наш Всесвіт не оптимальний для життя: у всьому винна темна енергія
Марсіанські пастки: Perseverance та Curiosity одночасно зіткнулись із суворими випробуваннями
Знайдене Perseverance поле дивних білих каменів збентежило вчених
Таємничий міжзоряний тунель з’єднує Сонячну систему із сузір’ям Центавра