Добірка найцікавіших космічних новин за тиждень: NASA шукатиме водяний лід на Місяці; стартап розробить літаючі потяги для перевезення вантажів в космосі, а ми розповідаємо про українця, який запропонував створити першу у світі комп’ютерну мережу.
«Світ треба змінювати, інакше він неконтрольованим чином почне змінювати нас» ― Станіслав Лем
Китайський ровер показав структури, приховані під поверхнею Місяця
Китайський ровер «Юйту-2», який є частиною місії «Чан’е-4», продовжує досліджувати зворотний бік Місяця. Нещодавно вчені оприлюднили карту структур, розташованих на глибині до 300 м. Вони свідчать про те, що магматична активність на нашому природному супутнику поступово згасала. Структури нагадують шари у пирогу. Утворені вони були лавою, яка просочувалася до поверхні та застигала. Цікаво, що тривало це сотні мільйонів років, і поступово шари ставали все тонкішими й тонкішими. Отже, лава просочувалася все повільніше та повільніше, аж поки зовсім не перестала надходити до поверхні.
А ось щодо того, коли саме це сталося, вчені поки не мають жодного уявлення. Місяць утворився 4,51 млрд років тому. Після цього ще 200 млн років із ним продовжували стикатися великі астероїди. І тільки потім магма на його поверхні та у глибинах почала поступово застигати.
«Чандраян-3» здійснив успішну посадку на Місяць
23 серпня апарат «Чандраян-3» здійснив м’яку посадку на Місяць. Таким чином, Індія стала четвертою країною в історії, якій вдалося досягти такого успіху. Зонд був запущений 14 липня. Після серії маневрів він вийшов на навколомісячну орбіту. 17 серпня від нього відокремилася посадкова платформа. Далі вона здійснила серію корекцій курсу, необхідних для її посадки.
Після виконання перевірок обладнання «Чандраян-3» розпочне виконання своєї наукової програми. Посадкова платформа оснащена інструментами для вивчення теплових характеристик місячного реголіту, властивостей приповерхневої плазми та сейсмічної активності. Також на її борту розташований кутовий відбивач, що дає змогу проводити високоточні вимірювання відстані до Місяця. Ще одним важливим вантажем є 26-кілограмовий місяцехід. Він несе прилади, призначені для визначення мінералогічного складу місячної поверхні. Очікується, що вже найближчим часом ровер залишить платформу і приступить до вивчення навколишньої місцевості.
Літаючі потяги перевозитимуть вантажі на Місяці
Інженери запропонували використати для транспортування вантажів на Місяці маглеви — летючі потяги, що можуть рухатися завдяки силі відштовхування магнітів. Розробники кажуть, що жодних проблем із енергопостачанням не виникне.
Ефект магнітної левітації заснований на відштовхуванні однойменних полюсів магнітів. На Місяці реалізувати його навіть легше, ніж на Землі. Особливістю проєкту FLOAT буде конструкція доріжок, які дозволятимуть вагонам левітувати. Вони складатимуться з двох основних елементів і одного додаткового. Перший із них являтиме собою шар графітового покриття, який підтримуватиме вагон на висоті приблизно удвічі вищій, ніж кучугури місячного пилу навколо. Другим обов’язковим елементом буде система електричних контурів, що створюватиме магнітні поля для приведення потягів у рух. Третій, необов’язковий елемент — доріжки сонячних панелей, що тягнутимуться вздовж шляхів, над якими літатимуть вагони. Одна з найголовніших переваг проєкту полягає у тому, що всі елементи системи будуть виготовлені з гнучких матеріалів, завдяки чому їх можна привезти на Місяць у вигляді рулонів і розгорнути там, де вони потрібні.
Зонд NASA отримав прилад для пошуку води на Місяці
Фахівці компанії Lockheed Martin встановили інструмент LTM (Lunar Thermal Mapper) на зонд Lunar Trailblazer — 200-кілограмовий апарат, основним завданням якого стане пошук і картографування покладів водяного льоду на Місяці, а також визначення мінералогічного складу його поверхні.
Будівництво апарата вже вийшло на фінішну пряму. Нещодавно інженери JPL встановили на нього інструмент LTM, наданий Космічним агентством Великої Британії. Прилад здійснюватиме високоточні вимірювання температури місячної поверхні. Аналіз цих даних дасть змогу вченим визначити її властивості та склад.
Що війна зробила з українськими лісами: супутникові дані
Дослідник використав відкриті супутникові дані для того, аби встановити, яку шкоду завдало вторгнення росії українським лісам. Фахівці з усього світу продовжують вивчати збитки, яких Україні завдало широкомасштабне вторгнення росії. Цьому присвячене дослідження OSINT-репортера Кристофера Гіллса, опубліковане нещодавно на сайті Bellingcat.
Національний парк Святі Гори та ліси, що його оточують, розташовані на півночі Донецької області вздовж річки Сіверський Донець. Найближчими великими населеними пунктами є Слов’янськ і Лиман. Саме за цю територію протягом усієї весни та літа велися запеклі бої. Місцевість відрізняється складним ландшафтом, адже тут на поверхню виходять поклади вапняку, що формують достатньо високі та круті пагорби, у яких річка прорізає цілі каньйони. Для дослідження того, як на ці заповідні території вплинула війна, Гіллс порівняв дані з 1 червня по 20 вересня 2021-го з тим самим періодом 2022 року. Результат показує незначні зміни у цей період у заплаві Донця, але досить великі — у самому національному парку. Це добре узгоджується з численними повідомленнями про пожежі внаслідок обстрілів, які надходили у травні 2022-го.
Кінбурнська коса ― це видовжений півострів у Херсонській і Миколаївській областях, що відділяє Дніпровський лиман від Чорного моря. Він має величезне значення одночасно і з точки зору військової стратегії, і з точки зору екології Чорноморського регіону. До нього Гіллс застосував ту саму методику. Супутникові дослідження показали, що більшість території коси лишилася відносно слабко ушкодженою, хоча на окремих ділянках ураження було катастрофічним.
Фото тижня
Туманність «Кільце» — типовий представник планетарних туманностей, розташований на відстані близько 2500 світлових років у сузір’ї Ліри. Цей об’єкт, також відомий як Messier 57, M57 та NGC 6720, був відкритий французькими астрономами Антуаном Дарк’є де Пеллепуа та Шарлем Мессьє в 1779 році. Вони натрапили на туманність, коли відслідковували комету Боде, яка пролетіла дуже близько до неї, рухаючись по небу. 21 серпня 2023-го вчені оголосили, що космічний телескоп James Webb знову досягнув успіху, отримавши неймовірно деталізовану світлину культового космічного гало.
Цікава цифра: 100 млн км/год
Згідно з новими дослідженнями, чорні діри можуть розлітатися в космосі з неймовірною швидкістю, що наближається до 10% швидкості світла. За розрахунками вчених, після енергійного зіткнення двох чорних дір новий об’єкт розганяється до швидкості 28 562 км/с, що відповідає понад 100 млн км/год. Нове відкриття руху чорних дір з такою великою швидкістю виходить за межі попередніх теорій і обчислень. Раніше вважалося, що максимальною швидкістю для цих об’єктів може бути 5000 км/с.
Що почитати у вихідні
Чи можна повністю позбутися паперової бюрократії та забезпечувати всі функції держави виключно за допомогою передачі інформації в електронному вигляді? Це питання звучить надзвичайно сучасно, але вперше його поставив засновник Інституту кібернетики НАН України Віктор Глушков. Ще 1962 року він запропонував створити першу у світі комп’ютерну мережу, що пов’язала би між собою десятки тисяч обчислювальних машин.
Станом на 2023 рік понад 80 країн світу мали або мають свої апарати на навколоземній орбіті. Однак у космічний клуб, куди входять держави, що можуть самостійно запускати вантажі в космос, приймають не всіх. На сьогодні його учасниками є вісім країн, Європейське космічне агентство та кілька приватних компаній. Та за певних умов у цьому переліку могла б опинитись одна країна Південної півкулі. Наш автор Микита Литвинов розповідає про те, як катастрофа на Алкантарі завадила Бразилії стати космічною державою.
Читайте у попередньому дайджесті: Зонд NASA пролетів повз Землю вперше за 17 років, а липень виявився найспекотнішим місяцем за весь час спостережень: дайджест новин
Тільки найцікавіші новини та факти у нашому Telegram-каналі!
Долучайтеся: https://t.me/ustmagazine
