14 липня з території Космічного центру імені Сатіша Дхавана буде здійснений пуск ракети LVM3 M4. Вона відправить до Місяця «Чандраян-3»: головну космічну місію Індії останніх років.
Невдача першого індійського місяцехода
У 2019 році Індійська організація космічних досліджень (ISRO) відправила до Місяця місію «Чандраян-2». Вона складалася з орбітального модуля та спускальної платформи «Вікрам», на борту якої перебуває перший індійський місяцехід «Праг’ян».
Після виходу на селеноцентричну орбіту, «Вікрам» відокремився від орбітального модуля, після чого розпочав посадку на Місяць. Спочатку спуск проходив у штатному режимі, але незадовго до посадки з апаратом був втрачений зв’язок. Пізніше зонд LRO зазнімкував кратер, що утворився внаслідок падіння платформи. Подальше розслідування встановило, що причиною аварії став збій у програмному забезпеченні, який призвів до передчасного відключення посадкового двигуна.
Попри те, що орбітальний модуль «Чандраян-2» з успіхом виконав усі поставлені завдання (він усе ще продовжує працювати), невдала посадка на Місяць стала помітним ударом по репутації ISRO. Не дивно, що всього через два місяці після аварії організація повідомила про намір запустити ще одну місячну місію. Вона отримала назву «Чандраян-3».
Спочатку передбачалося, що «Чандраян-3» побудують у максимально стислі строки і він буде готовий уже до кінця 2020 року. Але комбінація з наслідків пандемії COVID-19 і різних технічних проблем призвела до того, що дата його запуску зсунулася на цілих три роки.
Технічне влаштування «Чандраян-3»
«Чандраян-3» складається з перелітного модуля та спускальної платформи з місяцеходом. Маса перелітного модуля становить 2148 кг. Він повинен буде вивести «Чандраян-3» на орбіту навколо Місяця.
Після відокремлення спускальної платформи, перелітний модуль залишиться на орбіті й буде використаний як ретранслятор даних. Крім того, він оснащений науковим інструментом SHAPE. Прилад займеться вимірюванням спектральних і поляриметричних характеристик Землі. Ці дані стануть у пригоді вченим, які вивчають землеподібні екзопланети.
Маса спускальної платформи становить 1752 кг (з урахуванням 26-кілограмового ровера). Вона спробує здійснити посадку на території південного полярного регіону Місяця. У разі успіху Індія стане четвертою в історії країною, якій вдалося здійснити цю операцію.
Спускальна платформа «Чандраян-3» оснащена науковими інструментами, призначеними для вивчення теплових характеристик місячного реголіту, властивостей приповерхневої плазми та сейсмічної активності. Також на борту платформи розташований кутниковий відбивач.
Що стосується ровера, то він оснащений інструментами, призначеними для проведення досліджень мінералогічного складу місячної поверхні. І місяцехід, і платформа розраховані на роботу протягом одного місячного дня (14 земних діб). Але в теорії вони можуть пропрацювати й більше. За словами фахівців ISRO, проведені ними тести показали, що платформа та місяцехід здатні пережити місячну ніч. Якщо їм вдасться перезарядити батареї та вийти на зв’язок із Землею, їхню місію буде продовжено.
Пряма трансляція запуску «Чандраян-3»
Запуск «Чандраян-3» відбудеться 14 липня о 12:05 за Києвом. Пряма трансляція події буде вестися на сайті IRSO та на Youtube.
Спочатку апарат буде виведений на перехідну орбіту з перигеєм у 170 км і апогеєм у 36 500 км. Після цього він виконає серію маневрів, які переведуть його на 100-кілометрову селеноцентричну орбіту. Далі, спускальна платформа відокремиться від перелітного модуля та почне спуск. На цей час її посадка запланована на 23 серпня.
Тільки найцікавіші новини та факти в нашому Telegram-каналі!
Приєднуйтесь: https://t.me/ustmagazine
