Перший список цілей склали для космічної обсерваторії Lazuli, яку будують на кошти меценатів, а не державної агенції. До нього увійшли газові гіганти біля сусідніх зір. Їх планують сфотографувати у світлі материнських зір, яке відбивають самі планети. Так можна розгледіти й старі холодні планети, невидимі для сучасних методів прямої зйомки.
Більший за Hubble
Обсерваторію Lazuli фінансують колишній гендиректор Google Ерік Шмідт і його дружина Венді Шмідт через благодійну організацію Schmidt Sciences. Її президент Стюарт Фельдман назвав Lazuli першою повномасштабною космічною обсерваторією на приватні кошти, пише Scientific American.
Діаметр головного дзеркала телескопа становить 3 м, а в Hubble 2,4 м. Один із трьох його приладів, коронограф, призначений для знімкування екзопланет.
Список із 27 планет
Планети для спостережень із коронографом Lazuli обирали Логан Пірс із Мічиганського університету та Юен Дуглас з Обсерваторії Стюарда Аризонського університету. Їхній препринт з’явився на arXiv, і його висновки ще не пройшли рецензування. У списку 27 планет, усі вони газові гіганти.
Серед найперспективніших цілей автори називають 14 Геркулеса b і Бета Живописця b. Друга з них належить до перших екзопланет, сфотографованих напряму.
До списку потрапили лише планети біля яскравих зір і з добре відомими орбітами. За відомою орбітою можна наперед розрахувати, коли планета на небі відійде від зорі достатньо далеко, щоб не загубитися в її сяйві. Помилятися не можна, бо одне спостереження триває від десятків до сотень годин.
Відбите світло замість теплового випромінювання
Досі всі прямі знімки екзопланет робили в їхньому власному інфрачервоному випромінюванні. Його дає тепло, що лишилося від формування. Тому в кадр потрапляли переважно молоді гіганти, адже з віком планета холоне і тьмяніє.
А відбите світло з роками не слабшає. Видимі хвилі коротші за інфрачервоні, тому зображення виходить чіткішим і вдається розгледіти планети на менших відстанях від зорі.
Сяйво центральної зорі гасять за допомогою коронографа всередині телескопа. Без нього планету не помітити, адже вона тьмяніша від десяти мільйонів до мільярда разів. Для далекого спостерігача Юпітер світився б приблизно в мільярд разів слабше за Сонце. Земля поступається Сонцю вже в десять мільярдів разів, тому двійників нашої планети за допомогою Lazuli не побачити.
Як зазначає Universe Today, частину цілей можна буде спостерігати й коронографом обсерваторії Nancy Grace Roman, та інфрачервоним приладом METIS на Надзвичайно великому телескопі. Зіставивши знімки в різних діапазонах, астрономи отримають повнішу картину атмосфер.
Ціна і підрядники
Бюджет Schmidt Sciences не розкриває, але оцінює проєкт у сотні мільйонів доларів, приблизно в десяту частину ціни флагманської місії NASA. Для порівняння, James Webb обійшовся приблизно в 10 млрд доларів. Заощадити розраховують на готових комерційних компонентах і на складанні телескопа у Флориді біля стартового майданчика.
Платформу апарата будує британська компанія SSTL, повідомляє SpaceNews. Ракету офіційно не називали, але старт запланований з комплексу на мисі Канаверал, яким користується Relativity Space, а очолює цю компанію сам Ерік Шмідт. Комерційної моделі в проєкту немає, і дані відкриватимуть для всіх за кілька днів після зйомки.
Запуск планують не раніше 2028 року. До того часу список цілей може змінитися, бо для кількох планет досі невідомий нахил орбіти. Щойно його виміряють, саме ці планети, за оцінкою авторів, стануть першочерговими.
