Сонце, Земля, Юпітер і білі карлики: потенційні пастки для темної матерії

Науковці стверджують, що повільніші частинки темної матерії можуть залишати сигнали занадто слабкі, щоб детектори могли їх зафіксувати, але водночас їх легше «ловити» планетам і зорям. Коли вони накопичуються всередині цих тіл, вони можуть створювати ефекти, які наявні прилади дозволяють нам шукати. Група науковців дослідила цей сценарій, поєднуючи теоретичні обчислення зі спостереженнями.

Юпітер може притягувати темну матерію
Юпітер може притягувати темну матерію. Джерело: www.advancedsciencenews.com

Як зафіксувати частинку темної матерії?

Як повідомляє сайт phys.org, опубліковане в Journal of Cosmology and Astroparticle Physics дослідження не знайшло доказів темної матерії, але виключає деякі комбінації її можливих властивостей, допомагаючи науковцям спрямовувати майбутні пошуки.

Хоча темна матерія становить близько 85 % речовини у Всесвіті, вона проявляє себе в основному через гравітаційні ефекти. Це замкнене коло: якщо ми не можемо її побачити, ми не знаємо, що це таке, а без хоча б уявлення про те, що шукати, знайти її стає складним завданням. Тому експерименти перевіряють різні гіпотези про природу темної матерії, але поки що не вдалося виявити її безпосередньо.

Одна з можливостей полягає в тому, що, крім гравітації, темна матерія може мати електричні або магнітні взаємодії настільки слабкі, що їх не вдалося виявити. Її частинки, наприклад, можуть мати крихітний електричний заряд або поводитися як мініатюрні магніти. Ці властивості дозволяли б їм взаємодіяти зі звичайною матерією.

Ось тут варто згадати про швидкість: під час зіткнення з матеріалом у детекторі повільна частинка може передати занадто мало енергії, щоб залишити вимірюваний сигнал. Але є й зворотний бік: проходячи через небесне тіло, їй потрібно втратити лише невелику кількість енергії під час зіткнень, щоб стати нездатною втекти від його гравітації.

Сподобався контент? Підписуйся на нашу спільноту і отримуй більше про космос Друковані журнали, події та спілкування у колі космічних ентузіастів Підписатися на спільноту

Протягом мільярдів років захоплені частинки могли накопичуватися в центральних областях. У невеликому об’ємі вони частіше зустрічаються між собою, що за певних умов призводить до анігіляції — процесу, під час якого перетворюються на інші частинки. Продукти таких реакцій можуть або покинути небесне тіло, або передати йому свою енергію, нагріваючи його зсередини.

Можливі ознаки темної матерії у небесних тіл

«У цій роботі ми розглядали чотири небесні тіла: Землю, Сонце, Юпітер і білі карлики», — пояснює Гаураф Томар, дослідник Центру квантового простору-часу при Університеті Согангу в Південній Кореї та відповідальний автор цього дослідження. «Є спеціальні експерименти, наприклад, IceCube на Південному полюсі, які шукають нейтрино від Сонця та Землі. Для Юпітера та білих карликів ми розглядали можливості їх нагрівання».

Для Землі та Сонця вони використовували результати пошуків нейтрино, що утворюються при можливих анігіляціях темної матерії. Здатні проходити через великі об’єми матерії, ці нейтрино могли досягати детекторів і давати підказку про те, що відбувається всередині небесного тіла.

Для Юпітера та білих карликів вони замість цього розглядали нагрівання. На відміну від Сонця, ці об’єкти не живляться ядерним синтезом і тому можуть пропонувати більш сприятливі умови для виявлення додаткового джерела тепла. Автори розрахували, скільки тепла виробляла б темна матерія, і порівняли це з енергією, яку випромінює кожне тіло. Якби темна матерія сама виробляла більше тепла, ніж насправді випромінює тіло, то такий сценарій із темною матерією можна виключити.

Нові обмеження і точність розрахунків

Порівняння виключило деякі комбінації маси частинок і властивостей, які інші експерименти залишали відкритими. Земля виявилася особливо корисною для перевірки можливості наявності крихітного електричного заряду, тоді як білі карлики можуть встановлювати обмеження на інші електромагнітні властивості.

Однак результати залежать від припущень, використаних у розрахунках, зокрема від того, скільки темної матерії оточує зірки. Чим більше темної матерії поруч, тим більше частинок зірка могла б захопити з часом.

«Ми не знаємо щільності темної матерії там. Ми використовували приблизні значення, тому якщо ці значення зміняться, наші обмеження можуть стати слабшими або сильнішими», — зазначає Томар, маючи на увазі скупчення M4, яке містить білі карлики, розглянуті у дослідженні, і де щільність темної матерії не вимірювалась, а оцінюється за моделями.

Для майбутніх пошуків Томар вказує на ще холодніші білі карлики в більш щільних регіонах темної матерії, де будь-яке додаткове нагрівання буде легше виявити, а також на екзопланети: потенційні пастки темної матерії за межами нашої Сонячної системи.

Новини інших медіа
Сонце, Земля, Юпітер і білі карлики: потенційні пастки для темної матерії
Огляд даних James Webb показав силу галактичних вітрів
Камери зонда Hera зафіксували відтінки і температуру астероїдів
Маленькі червоні цятки отримали найкраще на сьогодні пояснення
«Асоціація Ноосфера» провела рекордний за десять років етап NASA Space Apps Challenge в Україні
У Румунії стався землетрус. Українців просять поділитися спостереженнями
Астрономи спостерігають близьку наднову з перших днів вибуху
Брудна крига навколо Бети Живописця свідчить про часті зіткнення
NVIDIA у сотні разів пришвидшила обробку даних Event Horizon Telescope
Аварія ракети Vulcan вдарила по планах Amazon Leo і Пентагону