Перший великий реліз даних європейського космічного телескопа Euclid містить найбільший в історії перелік сильних гравітаційних лінз. Надійних кандидатів у ньому більше, ніж у всіх попередніх каталогах разом. Серед них багато рідкісних систем, які раніше знаходили поодинці. Тепер астрономи можуть вивчати такі лінзи великими вибірками і через них зважувати галактики разом із темною матерією.

Рекордні п’ятнадцять тисяч кандидатів
12 листопада 2026 року ESA оприлюднило каталог разом із першим пакетом даних Euclid. Він містить 15 072 надійні кандидати, з яких 6073 автори вважають лінзами майже напевно, а решту ймовірними. Їх відібрали з 68 мільйонів галактик за допомогою машинного навчання і волонтерів, і сильне лінзування з галузі поодиноких відкриттів стає статистичним інструментом.
Сильна гравітаційна лінза виникає, коли масивна галактика опиняється майже на одній лінії між Землею і далекішим об’єктом. Її гравітація викривляє світло фонового джерела, і в телескоп видно дуги, кілька зображень або кільце. За понад чотири десятиліття після першої такої знахідки 1979 року астрономи підтвердили менше тисячі сильних лінз. Надійних кандидатів із 13 місяців спостережень Euclid щонайменше в 15 разів більше, хоча кожного з них ще належить підтвердити.

Сильне лінзування належить до небагатьох способів виміряти масу галактики. Світло викривляє вся маса разом, тобто зорі, газ, чорні діри і темна матерія, тому за формою дуг можна визначити, скільки речовини в галактиці і як вона розподілена. Коли таких систем тисячі, їх можна порівнювати між собою, а не робити висновки з кількох прикладів.
Від алгоритмів до експертів
Як пише Universe Today, раніше на одну сильну лінзу припадало приблизно 10 тисяч галактик, тож переглянути всі знімки вручну неможливо. Тому галактики спершу оцінили за допомогою п’яти моделей машинного навчання.

Найімовірніших кандидатів переглянули близько 7 тисяч волонтерів проєкту Space Warps, а остаточну оцінку дали 67 фахівців консорціуму Euclid. Пошук очолила аспірантка Наталі Лайнс з Портсмутського університету. Каталог описано в препринті, поданому до журналу Astronomy & Astrophysics, тож висновки ще не пройшли рецензування.
Рідкісні типи лінз
Найбільше в каталозі масивних галактик, у яких зореутворення майже згасло. Це очікувано, бо що більша маса, то сильніше викривляється світло. Водночас у 84 кандидатах одна галактика лінзує дві фонові на різних відстанях, і утворюється кілька кілець, за якими розподіл маси в лінзі відтворюється точніше. Ще понад тисячу лінз утворюють дискові, зокрема спіральні, галактики. Вони зазвичай легші за еліптичні, тому сильні лінзи серед них рідкість.

Окремо цінні кілька сотень лінзованих квазарів, тобто яскравих ядер далеких галактик. Світло кожного із зображень квазара проходить свій шлях, тож зміни блиску доходять до нас із різною затримкою. Ця затримка залежить від відстаней до лінзи і квазара, а відстані залежать від швидкості розширення Всесвіту, тому так її можна виміряти незалежно.
Сто тисяч до кінця місії
Нинішній каталог охоплює 2000 квадратних градусів, тобто менше 5% неба. Для всіх надійних кандидатів автори одразу підготували автоматичні моделі маси, тож з каталогом можна працювати одразу.

За шість років номінальної місії планують зняти понад третину неба і скласти тривимірну мапу Всесвіту. За оцінкою авторів, кількість надійних кандидатів тоді перевищить 100 тисяч.