Швидкість віддалення Місяця від Землі не узгоджується з його віком. Вчені дослідили шаруваті відкладення віком 2,5 млрд років і встановили, на якій відстані від Землі перебував тоді супутник.
Загадка віддалення Місяця та стародавні відкладення
Коли астронавти програми Apollo були на Місяці, то встановили на його поверхні кутникові відбивачі. Завдяки цьому вже багато років вчені з великою точністю вимірюють відстань до нашого супутника і знають, що він віддаляється від нас зі швидкістю 3,8 см на рік.
Проблема лише в тому, що за цих умов Місяць мав зіткнутися з Землею 1,5 млрд років тому. А ми знаємо, що його вік складає 4,5 млрд років. Прямо визначити, як далеко від планети перебував наш супутник у настільки сиву давнину, вкрай важко. Але дослідники змогли це зробити за допомогою порід на Землі.
Свідчення стародавніх відкладень
У національному парку Каріджані на заході Австралії є шаруваті відкладення віком 2,5 млрд років. Колись вони утворилися на дні стародавнього океану, а потім стали частиною суходолу. Тут шари червонувато-коричневих порід, багатих на залізо, чергуються зі значно тоншими й темнішими нашаруваннями.
Магазин від Universe Space Tech
Комплект журналів Сонце, Місяць та Марс
До товару
Ці породи мають осадове походження, тобто утворилися матеріалами, які вода виносила у море. При цьому темніші ділянки значно м’якіші та багаті залізом, у них можна прослідкувати зміни з коротшим періодом. Зразки тут демонструють чергування білих, червонуватих та блакитно-сірих смуг.
Періодичність однозначно свідчить про зміни клімату, й останні, на думку вчених, можуть бути пов’язані з циклами Міланковича. Це періодичні зміни форми земної орбіти й орієнтації вісі обертання нашої планети. Саме ними, наприклад, пояснюється зміна холодних та теплих періодів під час останнього льодовикового періоду.
Як далеко від Землі перебував Місяць?
Зараз виділяють чотири цикли Міланковича з періодичністю 21, 41, 100 та 400 тис. років. Найкоротший із них, як вважається, пов’язаний із прецесією земної осі, що викликана гравітаційним впливом Місяця. Її періодичність пов’язана з відстанню до супутника. Якщо у формаціях у Каріджані присутні сліди періодичних змін, пов’язаних із прецесією земної осі, то це дасть змогу оцінити відстань до Місяця в цей період.
І такі періодичні зміни у шаруватих відкладеннях присутні. Вони свідчать, що в той час цикл Міланковича, пов’язаний із прецесією осі Землі, тривав 11 тис. років. Це означає, що Місяць в той час перебував на 60 тис. км ближче, ніж зараз.
Це не пояснює, як супутник набув ту швидкість віддалення від Землі, яку він має зараз, але принаймні зрозуміло, що в цей час він був на 20 відсотків ближче до Землі, ніж нині, проте не впритул.
За матеріалами Рhys.org
Тільки найцікавіші новини та факти у нашому Telegram-каналі!
Долучайтеся: https://t.me/ustmagazine
