Приміщення, де збирають космічні апарати, вважають одними з найчистіших на Землі. Проте бактерії там не просто вижили, а створили стійку мікрофлору, частина якої виявилася невідомою науці. Астробіолог з Единбурзького університету пояснив в ексклюзивному інтерв’ю Universe Space Tech, чому така знахідка нікого не мала здивувати. Куди цікавішим виявився інший наслідок, адже ці мікроорганізми тепер можуть стати інструментом для підготовки марсіанських місій.
Очікуваний результат
Професор астробіології Чарльз Кокелл оцінює цю роботу стримано. Невідомі раніше бактерії трапляються майже в будь-якому середовищі, якщо взятися шукати їх системно. Достатньо дослідити ґрунт із власного городу, щоб отримати щось нове.
Складальні цехи для космічної техніки раніше не досліджували настільки прискіпливо, тому двадцять шість видів там виявити було доволі легко. Значно важливішим Чарльз Кокелл вважає інший бік цієї історії. Тепер відомо набагато більше про те, що саме живе поруч з апаратами під час фінального збирання. Частина описаних штамів може знадобитися науковцям як модельні організми для вивчення виживання в марсіанських умовах.
Чарльз Кокелл заснував і очолює UK Centre for Astrobiology, а також читає курс з цієї дисципліни в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка. Його власні експерименти BioRock і BioAsteroid на Міжнародній космічній станції показали, що мікроорганізми здатні видобувати рідкісноземельні елементи з породи за марсіанської гравітації.
Магазин від Universe Space Tech
Комплект журналів Сонце, Місяць та Марс
До товару
Що знайшли в чистих кімнатах
Матеріал для аналізу відібрали там, де готували до запуску посадковий апарат Phoenix. Дослідники з Лабораторії реактивного руху NASA, Університету науки та технологій імені короля Абдалли та Індійського технологічного інституту в Мадрасі секвенували геноми 215 бактеріальних ізолятів. За генетичними критеріями 53 штами розподілили між 26 видами, яких не було в жодному каталозі.
Результати опубліковані в рецензованому журналі Microbiome. Частка цих бактерій у пробах не перевищувала однієї десятої відсотка, проте фіксували їх стабільно.
Ще одну незвичну бактерію з тієї самої чистої кімнати для Phoenix виділили у 2007 році, а через шість років вона отримала в систематиці власний рід і назву Tersicoccus phoenicis. Більше ніде на Землі її не траплялося, окрім однієї точки за чотири тисячі кілометрів звідти, у Гвіанському космічному центрі, де тоді збирали обсерваторію Herschel.
Ризик прямого забруднення
Побоювання щодо земних мікробів на інших тілах має дві сторони. Перша стосується наукових результатів, бо разом з апаратом на поверхню потрапляють організми, які здатні спотворити пошук позаземного життя. Дослідники ризикують знайти те, що привезли із собою.
Другий бік проблеми поки що гіпотетичний, адже місцевої біології за межами нашої планети не виявили. Правила Комітету з космічних досліджень (COSPAR) вимагають знезаражувати техніку, яка прямує до особливих регіонів Марса, тобто ділянок, де життя потенційно могло б розмножуватися.
Межі стерилізації
Повністю позбавити апарат мікроорганізмів технічно складно. Посадкові модулі Viking у сімдесятих роках пропікали за високої температури просто в печі, і тодішня електроніка таке витримувала. Сучасні прилади значно чутливіші, тому старий метод більше не працює.
Замість нього застосовують холодну плазму і перекис водню. Стовідсоткового очищення ці способи не гарантують. Сама процедура коштує дорого, через що питання про необхідний рівень чистоти для кожної конкретної місії лишається предметом суперечок.
