Земля має постійну «прописку» в Сонячній системі. Але у нашій Галактиці мандрують планети-самітники, вигнані з місць свого походження. Їх важко виявити, адже вони темні й далекі. Але міжнародній команді астрономів вдалося майже неможливе: вони вперше точно виміряли масу та відстань до однієї з таких планет-сиріт. Дослідження опубліковане в журналі Science.
Мандрівні планети не випромінюють світло, тому їх виявляють за допомогою ефекту гравітаційного мікролінзування. Коли така планета проходить перед далекою яскравою зорею, її гравітація, як лінза, спотворює та посилює світло зорі на короткий час. Проте для обчислення маси планети потрібно знати точну відстань до неї, що зазвичай є найскладнішим завданням.
Щасливий випадок і геніальна ідея
3 травня 2024 року явище мікролінзування від однієї планети одночасно зафіксували кілька наземних телескопів та космічний телескоп Gaia. Ключовим стало те, що Gaia перебував на відстані 1,5 млн км від Землі. Це дало два різних кути спостереження за подією, подібно до того, як наші очі бачать світ у 3D-форматі.
Проаналізувавши ці стереоскопічні дані, науковці змогли локалізувати об’єкт у просторі. Результат: планета масою у п’яту частину Юпітера (22 %) розташована за 9785 світлових років від нас у напрямку центра Чумацького Шляху. Її розмір підтверджує гіпотезу, що вона, найімовірніше, сформувалася в планетарній системі, а потім була викинута гравітаційними силами.
Це відкриття демонструє потужність координованих спостережень. Астрофізики, як Гевін Коулман, вважають, що техніка стане ще ефективнішою після запуску телескопа Nancy Grace Roman у 2027 році. Його можливості дозволять сканувати небо в 1000 разів швидше за Hubble, значно збільшивши шанси на знахідки нових планет-сиріт та розгадку таємниць їхнього походження.
Раніше ми пояснювали, звідки беруться подвійні планети-сироти.
За матеріалами sciencealert.com
