Зонд Parker вивчає корональний викид

Апарат Parker Solar Probe здійснив проліт Сонця на відстані 5,3 млн км від його поверхні. Сталося це під час періоду підвищеної активності нашого світила. Завдяки цьому прольоту вчені сподіваються отримати нові дані про сонячні спалахи.

Parker Solar Probe
Сонячний зонд Parker. Джерело: www.space.com

Тринадцятий проліт Parker Solar Probe

Вранці 6 вересня автоматичний зонд Parker Solar Probe втринадцяте пройшов перигелій — найближчу до Сонця точку своєї орбіти. Апарат поступово наближається до світила. Цього разу він перебував на відстані 5,3 млн км від нього. Це приблизно у 8 разів менше, ніж мінімальна відстань від Меркурія до нашої зорі.

Особливістю цього прольоту є те, що він відбувається у період, коли на поверхні Сонця присутня пляма розміром із Землю, яка щойно викинула у космос велетенську порцію плазми. Parker Solar Probe вирушив у космос 2018 року під час мінімуму сонячної активності, тож із настільки потужними корональними явищами він зіткнувся вперше.

Сподобався контент? Підписуйся на нашу спільноту і отримуй більше про космос Друковані журнали, події та спілкування у колі космічних ентузіастів Підписатися на спільноту

Щобільше, це перший апарат, який може спостерігати за корональними викидами на такій малій відстані від Сонця. Планується, що він здійснить ще принаймні 11 прольотів перигелію і хоч би в одному з них зіткнеться з корональним викидом маси безпосередньо.

Подвійне спостереження за Сонцем

Зазвичай космічні апарати уникають дії сонячних спалахів. Але однією з головних задач цього зонда є саме вивчення корони нашого світила та всіх процесів, які у ній відбуваються. Тому для вчених надзвичайно цінний будь-який результат його взаємодії з корональним викидом маси.

Цей проліт буде унікальним ще й тим, що підвищену активність спостерігатимуть одразу з двох точок. Зонд Solar Orbiter щойно зіткнувся з корональним викидом маси під час прольоту біля Венери. Перебуває він при цьому значно далі від Сонця, ніж Parker. Крім того, до спостережень приєдналися наземні обсерваторії. Все це дає змогу вченим побачити зміни у параметрах викиду під час його розповсюдження у просторі, коли він проходить спочатку повз один зонд, а потім — повз другий.

За матеріалами www.space.com

Тільки найцікавіші новини та факти у нашому Telegram-каналі!

Долучайтеся: https://t.me/ustmagazine

Новини інших медіа
Складні ароматичні вуглеводні можуть утворюватися в космосі достатньо просто
Фізики розплавили алмаз і підтвердили парадокс щільності вуглецю
Нова модель розкриває парадокс атмосфер на лавових світах
Таємничі хмари Венери можуть ховати надзвичайно сильний поглинач світла
У Космічних силах США не знали про механізм закупівлі даних
Усі свідчення існування темної матерії навколо Чумацького Шляху можна пояснити його гравітацією
Чому прощальний знімок Voyager 1 актуальніший сьогодні, ніж 36 років тому
Спілкування з Марсом робить Землю помітною для іншопланетян
Версію про сфери Дайсона біля двох зір остаточно відхилили
В очікуванні відкриттів: обсерваторію Nancy Grace Roman підготували до старту