Зонд Parker вивчає корональний викид

Апарат Parker Solar Probe здійснив проліт Сонця на відстані 5,3 млн км від його поверхні. Сталося це під час періоду підвищеної активності нашого світила. Завдяки цьому прольоту вчені сподіваються отримати нові дані про сонячні спалахи.

Parker Solar Probe
Сонячний зонд Parker. Джерело: www.space.com

Тринадцятий проліт Parker Solar Probe

Вранці 6 вересня автоматичний зонд Parker Solar Probe втринадцяте пройшов перигелій — найближчу до Сонця точку своєї орбіти. Апарат поступово наближається до світила. Цього разу він перебував на відстані 5,3 млн км від нього. Це приблизно у 8 разів менше, ніж мінімальна відстань від Меркурія до нашої зорі.

Особливістю цього прольоту є те, що він відбувається у період, коли на поверхні Сонця присутня пляма розміром із Землю, яка щойно викинула у космос велетенську порцію плазми. Parker Solar Probe вирушив у космос 2018 року під час мінімуму сонячної активності, тож із настільки потужними корональними явищами він зіткнувся вперше.

Сподобався контент? Підписуйся на нашу спільноту і отримуй більше про космос Друковані журнали, події та спілкування у колі космічних ентузіастів Підписатися на спільноту

Щобільше, це перший апарат, який може спостерігати за корональними викидами на такій малій відстані від Сонця. Планується, що він здійснить ще принаймні 11 прольотів перигелію і хоч би в одному з них зіткнеться з корональним викидом маси безпосередньо.

Подвійне спостереження за Сонцем

Зазвичай космічні апарати уникають дії сонячних спалахів. Але однією з головних задач цього зонда є саме вивчення корони нашого світила та всіх процесів, які у ній відбуваються. Тому для вчених надзвичайно цінний будь-який результат його взаємодії з корональним викидом маси.

Цей проліт буде унікальним ще й тим, що підвищену активність спостерігатимуть одразу з двох точок. Зонд Solar Orbiter щойно зіткнувся з корональним викидом маси під час прольоту біля Венери. Перебуває він при цьому значно далі від Сонця, ніж Parker. Крім того, до спостережень приєдналися наземні обсерваторії. Все це дає змогу вченим побачити зміни у параметрах викиду під час його розповсюдження у просторі, коли він проходить спочатку повз один зонд, а потім — повз другий.

За матеріалами www.space.com

Тільки найцікавіші новини та факти у нашому Telegram-каналі!

Долучайтеся: https://t.me/ustmagazine

Новини інших медіа
Ранкова тиша Марса: Curiosity показав місцевий пейзаж у променях світанку
Безцінні кадри та таємні спалахи: що приховує архів місії Artemis II
Білий дім анонсував понад 6 мільярдів доларів на науку
Найвіддаленіший радіосплеск прийшов із галактики молодого Всесвіту
Померла Маргарет Гамільтон. Вона програмувала комп’ютер космічного корабля Apollo
Радянський метеосупутник 1981 року розпався на десятки фрагментів
Crew-12 повернулася на Землю після майже восьми місяців на МКС
Двоє швейцарців створили гру про злий радянський супутник, що влаштовує катастрофу на орбіті
Solar Orbiter досліджує таємничі зигзаги у магнітному полі Сонця
Загадкова хмара на Марсі вказує на можливу екстремальну вологість