Велике північноамериканське сонячне затемнення. Що побачать мешканці Мексики, США та Канади 8 квітня

Повне сонячне затемнення — досить рідкісне явище в системі «Сонце-Земля-Місяць». Жодної періодичності їх видимості в конкретній точці земної поверхні не існує, а для всієї планети таких явищ може відбуватися до двох протягом року, хоча в деякі роки (наприклад, у 2025-му) їх не буває зовсім. 2024 року повне затемнення нашого світила очікується 8 квітня. На жаль, із території України й узагалі у східній півкулі спостерігати його неможливо, за винятком архіпелагу Шпіцберген, де буде видно невеликі часткові фази при заході Сонця. Тож як і де можна побачити це красиве явище?

Нагадаємо, що повне затемнення нашого світила відбувається тільки тоді, коли видимий діаметр Місяця більший за сонячний. Місячна тінь має форму довгого конуса, що перетинає земну поверхню майже своєю вершиною, тому розмір «тіньової плями» невеликий і рідко коли перевищує 250 км. Вона рухається по Землі зі швидкістю від 700 м/с до майже кілометра за секунду та «викреслює» смугу повної фази, й лише в її межах небо для спостерігачів стає достатньо темним, щоб на ньому можна було побачити найяскравіші зорі, а навколо Місяця — протуберанці та сонячну корону. Навіть коли невеличкий окраєць нашого світила лишається незакритим, він «псує всю картину», й таке затемнення вже вважається не повним, а частковим (насправді кільцеподібні затемнення — теж різновид часткових). І саме в цю смугу намагаються потрапити вчені та любителі астрономії.

Повна карта видимості сонячного затемнення 8 квітня 2024 року

8 квітня 2024 року місячна тінь торкнеться Землі в Тихому океані недалеко від атола Пенрін (острови Кука) та почне швидко рухатися на північний схід. Приблизно за півтори години вона перетне Тихий океан і накриє перші ділянки суходолу — острови Сан-Хуаніто і Марія-Мадре біля узбережжя Мексики. На північноамериканський континент вона вступить в районі мексиканського міста Масактлан. Недалеко від нього повне затемнення сягне найбільшої тривалості (4 хвилини 28 секунд) — це станеться в точці з координатами 25°17,5’ північної широти, 104°07,2’ західної довготи о 18:17:13 за всесвітнім часом. Столиця країни місто Мехіко побачить часткову фазу величиною 0,79 при висоті Сонця над обрієм майже 77°, але, звичайно, жодної сонячної корони там видно не буде.

Рух місячної тіні територією Мексики (час місцевий)

До кордону між Мексикою та США тінь підійде за 10 хвилин і почне рухатися штатом Техас. У смузі повної фази опиниться північна частина міста Сан-Антоніо, столиця штату Остін, міста-мільйонники Даллас і Форт-Ворт. Далі ця смуга перетне штати Арканзас, Міссурі, Іллінойс, трохи «зачепить» Кентаккі. В Індіанаполісі — столиці Індіани — спостерігатиметься повне затемнення тривалістю майже 4 хвилини при висоті Сонця 53°. Потім «пляма» тіні вступить до штату Огайо, а її північна половина накриє озеро Ері й нарешті дістанеться території Канади в її найпівденнішій точці (острів Пеле).

Рухаючись крайнім півднем провінції Онтаріо (північний край смуги повної фази пролягатиме в лічених кілометрах від набережної найбільшого канадського міста Торонто), місячна тінь паралельно пройде по американських штатах Пенсільванія та Нью-Йорк. Прогнози хмарності для цих місць на початок квітня не дуже сприятливі, але якщо спостерігачам пощастить, хтось із них зможе зробити дивовижні світлини сонячної корони над Ніагарським водоспадом. Також повне затемнення тривалістю до двох хвилин буде видно в Монреалі — другому за величиною місті Канади. Перед тим, як залишити американський континент, смуга повної фази ще «відвідає» штати Вермонт, Мен і Нью-Гемпшір, а також провінцію Нью-Брансвік. Далі на схід за умови безхмарної погоди, яка тут буває рідко, повне затемнення буде видно на островах Принца Едварда і Ньюфаундленд. На східному узбережжі останнього максимальна тривалість повної фази впаде до 2 хвилин 53 секунд.

Умови видимості затемнення 8 квітня в США та континентальній Канаді на карті NASA

У Північній Атлантиці місячна тінь не зустріне більше жодного острівця й залишить земну поверхню о 19 годині 55 хвилин у точці з координатами 47°34,3’ пн.ш., 19°53,2’ зах.д., приблизно в 1100 км на схід від півострова Бретань (Франція).

Часткові фази затемнення, при яких більша чи менша частка сонячного диска лишається незакритою Місяцем, спостерігатимуться в усій Північній Америці, крім Аляски, в Панамі та на крайній півночі Колумбії, на островах Карибського басейну та Канадського Арктичного архіпелагу, на Гавайях, Багамах, Бермудах, Азорах, в Ісландії та Гренландії, а також — при заході Сонця — в Ірландії, Шотландії, на Мадері та західних Канарських островах. Зрозуміло, що чим ближче до смуги повної фази, тим більшою буде часткова: так, для мешканців Чикаго місячний диск закриє сонячний на 95% діаметру останнього, для Нью-Йорка — на 92%, для Вашингтона — менш ніж на 90%, а для Лос-Анджелеса — лише на 60%. Очевидно також, що чим менше фаза — тим менша цілковита тривалість затемнення від першого до останнього контакту (від початку вступу Місяця на сонячний диск до повного завершення сходження з нього).

Видимість яскравих планет і приблизне положення комети Понса-Брукса під час затемнення 8 квітня

Ті, для кого повне затемнення відбуватиметься за повної відсутності хмар, зможуть також побачити на потемнілому небі найяскравіші зореподібні об’єкти. У першу чергу йдеться про планети, видимі неозброєним оком. Щоправда, Уран все ж лишатиметься надто слабким для «затемненого» неба. Не пощастить і Меркурію, який 8 квітня перебуватиме недалеко від конфігурації нижнього сполучення і буде обернений до Землі своїм неосвітленим боком, тож виглядатиме як зірочка трохи яскравіше 5-ї величини всього в 6° від сонячної корони. Найдалі від нашого світила — приблизно в 35° правіше та нижче — перебуватимуть Сатурн і Марс, що матимуть блиск біля першої величини й утворять на небі примітну пару (видима відстань між планетами складе лише 1,5°). В тому ж напрямку, але на елонгації 15°, сяятиме яскрава Венера. Ліворуч і вище у 30° від Сонця можна буде легко знайти Юпітер, а в 6° праворуч від нього та у 25° від Сонця варто спробувати відшукати комету Понса-Брукса — її яскравість до того часу виросте до 4-ї величини. Найкраще для цього використати бінокль із великим полем зору та збільшенням 15-20 крат.

Нижче над східною частиною горизонту буде видно Капеллу (α Візничого), Альдебаран (α Тільця), яскраві зорі Оріона та Близнюків. Спостерігачі в Мексиці та Техасі ще побачать на північному заході низько над обрієм Вегу (α Ліри), а для тих, хто спостерігатиме в Арканзасі чи східніше, вона до моменту повної фази вже встигне сховатися, натомість на сході з’являться Проціон і Сиріус. Найслабшою зорею, доступною неозброєному оку, швидше за все, стане Денеб (α Лебедя).

Вигляд внутрішньої сонячної корони під час попереднього північноамериканського затемнення, що відбулося 21 серпня 2017 року

Цікаво, що на півдні Іллінойсу та на заході Кентуккі повне сонячне затемнення спостерігалося менш ніж сім років тому — 21 серпня 2017-го. Тоді місячна тінь пройшла по території США від тихоокеанського до атлантичного узбережжя й «не зачепила» жодну іншу країну.

Раніше ми писали, в яких умовах буде видно сполучення планет із Місяцем у квітні.