Яскрава періодична комета Понса-Брукса (12P/Pons-Brooks) наближається до перигелію, й одночасно умови для її спостережень у наших широтах стрімко погіршуються. Хоч її видимий блиск поступово зростає, щовечора вона з’являється на тлі сутінкового неба все нижче над обрієм. Утім, у фінальні тижні видимості вона, схоже, вирішила зробити нам останній подарунок і збільшила свою яскравість майже на одну зоряну величину.
Магазин від Universe Space Tech
Комплект журналів Сонце, Місяць та Марс
До товаруУ липні та листопаді минулого року ця «хвостата зірка» вже демонструвала досить потужні спалахи, під час яких її блиск зростав на півтори-дві зоряних величини (тобто в 4-7 разів), а потім повертався практично до розрахункових значень. До 2 квітня комета поводилася майже згідно з передбаченнями: в цей день її яскравість лише трохи перевищила 5-ту величину. Але вже наступного дня кілька астрономів повідомили про те, що цей показник помітно зріс, а в центральній області коми (газової оболонки кометного ядра) проглядається досить велике світле згущення — таке часто трапляється під час кометних спалахів.
Ця несподівана подія збільшує шанси побачити комету Понса-Брукса неозброєним оком до того, як її схилення стане меншим за сонячне й вона зникне з вечірнього неба Північної півкулі. Зараз її знайти надзвичайно легко — у цьому нам допоможе Юпітер, що вечорами є найяскравішим зореподібним об’єктом небосхилу. Вже невдовзі після заходу Сонця його можна помітити над західною частиною горизонту. Комету треба шукати праворуч і трохи нижче від нього. Ввечері 6 квітня вона розташується майже посередині між Юпітером і зорею Гамаль (α Овна), кожного наступного дня зсуваючись трохи більше ніж на градус у південному напрямку.
10 квітня відбудеться рідкісне «потрійне сполучення» комети, Місяця, Юпітера й Урана, а трьома днями пізніше «хвостату гостю» буде видно лише у 3° західніше (нижче) від найбільшої планети Сонячної системи. Цього вечора в кінці навігаційних сутінків на широті Києва її можна буде побачити лише в 6° над обрієм. Для спостерігачів півдня України вона розташується приблизно на градус вище.
Навіть якщо спалах комети триватиме понад тиждень, з середини квітня ми вже не зможемо побачити її неозброєним оком — лише за допомогою астрономічних інструментів на тлі вечірніх сутінків. До моменту проходження перигелію 21 квітня вона віддалиться від Юпітера на 8°, її кутова відстань від Сонця трохи перевищить 22°. У цей день у Києві вона зникне за обрієм, коли небо буде ще занадто світлим, а в Одесі під кінець навігаційних сутінків перебуватиме на висоті менш ніж 0,5°. Далі естафету її спостережень приймуть мешканці приекваторіальних широт і Південної півкулі. Вони побачать максимальне зближення комети із Землею до відстані 1,546 а.о. (231 млн км), що станеться 2 червня 2024 року. Після цього вона почне віддалятися від нас і наступного разу повернеться у далекому 2095-му.
