Симуляція умов Марса: астронавт провів три тижні на самоті у споруді Hab-1

Чи може яйцеподібна споруда Hab-1 стати майбутнім домом для індійських астронавтів у космосі? Вона є першою в історії аналоговою місією Індійської організації космічних досліджень (Isro), що імітує космічні умови для підготовки до реальних місій. Нещодавно Hab-1 завершила тритижневе тестування в гірському штаті Ладакх.

Hab-1
Перша випробувальна космічна місія Індії Hab-1 в горах Ладакха. Фото: ААКА

Hab-1 була розроблена архітекторкою Аастою Кача-Джала з компанії Aaka. Проєкт допомагає виявити та розв’язати можливі проблеми астронавтів та обладнання. Споруда виконана з космічного тефлону й ізольована пінопластом, обладнана спальним місцем, висувним робочим столом, місцем для зберігання, мінікухнею та туалетом. Астронавт прожив тут три тижні.

«Hab-1 враховує обмежений простір і ресурси на Місяці чи Марсі, — пояснює Кача-Джала. — Ми розробили сухий туалет, систему утилізації відходів і забезпечили комфортне середовище без неприємних запахів». Зараз ведуться перемовини з Isro про будівництво першого в Індії моделювального космічного комплексу в Ладакху.

Космічні плани Індії

Ці випробування проводяться на тлі підготовки місії Gaganyaan, що має відправити трьох астронавтів на низьку навколоземну орбіту на три дні. Запуск місії планується наступного року. До 2035-го Індія планує створити власну космічну станцію, а до 2040-го — відправити людину на Місяць.

Hab-1
Космічна архітекторка Ааста Кача-Джала запевняє, що Hab-1 розроблена з урахуванням обмеженого простору космічних капсул на Місяці чи Марсі. Фото: ААКА

Індія також прагне до незалежності у підготовці астронавтів. Як зазначає професор Субрат Шарма з Ладакхського університету, власні симуляції дозволять уникнути залежності від інших космічних агенцій, таких як NASA. Ладакх був обраний через схожість його безплідного, скелястого ландшафту з рельєфом Марса та Місяця.

Зразки ґрунту, зібрані під час місії, досліджують для визначення можливостей використання місцевих матеріалів у будівництві космічних баз. Високогірний регіон Ладакху має екстремальні умови: температура змінюється від +20°C до -18°C за добу. Хоча ці показники не порівнянні з умовами Марса чи Місяця, випробування допомагають зрозуміти, як людина може витримати такі середовища.

Труднощі виживання в симуляції

Один з учасників симуляції, 24-річний астронавт, поділився досвідом: «Перші дні були чудовими, але потім повторюваність дій почала мене дратувати, впливаючи на продуктивність і сон». Його стан постійно моніторили за допомогою біометричних пристроїв, аналізів крові та слини. За словами вчених, психологічні фактори є критично важливими для успішності космічних місій.

Hab-1
Астронавт провів три тижні у першій в Індії симуляції космічної місії на Марс. Фото: AAKA

Симуляційні місії, як очікується, відіграватимуть ключову роль у майбутніх дослідженнях та підготовці до колонізації інших планет. NASA, ESA, Китай та інші країни активно працюють у цьому напрямку. Наприклад, у липні 2024 року четверо добровольців провели рік у симуляторі проживання на Марсі, а NASA планує будувати місячні бази з місцевих матеріалів за допомогою 3D-друку.

Індія прагне не відставати. Дані з Ладакху допоможуть розробити медичні технології та зрозуміти, як людське тіло функціонуватиме в умовах браку кисню на Марсі. Як підсумував професор Шарма, ці експерименти є важливим кроком на шляху до освоєння космосу.

Раніше ми повідомляли про те, що українець Сергій Якимов візьме участь в експерименті з імітації польоту на Марс.

За матеріалами BBC

Новини інших медіа
Загадка мертвої галактики: швидкий радіосплеск збентежив астрономів
Загадковий навколоземний астероїд виявився шматком Місяця
У 3,5 раза ближче за Меркурій: обсерваторія SOHO показала рандеву комети із Сонцем
Планетарний локдаун: чи вплинула пандемія COVID-19 на температуру Місяця?
Ракети NASA пролетять крізь полярне сяйво
Blue Ghost показав який вигляд має сонячне затемнення в космосі
На далекій екзопланеті дмуть надзвукові вітри
Лебедина пісня C/2024 G3 (ATLAS): «привид» комети прикрасив небо над Атакамою
Китай хоче використати лазери для енергопостачання місячних місій
Супутниковий звʼязок 2025: коли стане доступним на смартфонах та скільки коштуватиме