Китайський стартап залучив майже 15 млн доларів на власне угруповання супутників для відстеження орбітальних об’єктів. Це частина ширшої хвилі, яка стрімко виводить спостереження за космічною обстановкою в пріоритети китайської космонавтики.
Пекінська компанія та її супутники
Стартап «Сінчень Даохе», відомий також як Stars Harmony, заснували в Пекіні у травні 2024 року. За даними SpaceNews, 22 липня 2026 року компанія закрила раунд фінансування обсягом близько 14,8 млн доларів. Гроші спрямують на розробку, розгортання та команду для угруповання «Гуаньлань».
«Гуаньлань» забезпечуватиме безперервне космічне стеження за орбітальними об’єктами. Його основне завдання — допомагати уникати зіткнень, оптимізувати орбіти й керувати космічним рухом.
Послуги розраховані як на військових, так і на цивільних операторів супутників. Серед інвесторів раунду опинилися інкубатор «Бейхан Тяньхуей» при Пекінському університеті аеронавтики й астронавтики, а також низка венчурних фондів і державний інвестиційний механізм «Чанша Ченфа». Невдовзі після залучення коштів «Сінчень Даохе» підписала угоду про переїзд до пекінського «Супутникового містечка» у межах офіційної промислової політики «Південні ракети, північні супутники».
Від планів до запусків
Головне в ситуації те, що сектор більше не обмежується презентаціями. У липні 2026 року компанія «Аотянь» запустила апарат «Ганьде-1» на твердопаливній ракеті Kinetica-1. Його називають першим китайським комерційним супутником, присвяченим саме моніторингу космічного сміття. Це стартовий апарат запланованого угруповання зі 120 одиниць.
Тим часом компанія «Чжунке Сінту», що вийшла на Пекінську фондову біржу ще у 2025 році, готує тестові супутники власного 156-супутникового угруповання. Конкуренти не відстають. «Кайюнь» розробляє каталог космічних об’єктів Spacemapper і планує 108-супутникове сузір’я, а компанія «Цінбо Кунтянь», створена на базі Університету Цінхуа, обіцяє експериментальний SSA-супутник у тому ж 2026 році.
Два каталоги замість одного
Активність китайських стартапів має чітке державне підґрунтя. У жовтні 2025 року Інститут досліджень аерокосмічної галузі Китаю при ВПС США опублікував доповідь, у якій йдеться про мету китайського уряду локалізувати формат дволінійних елементів орбіти, тобто TLE, до 2028 року. Саме у форматі TLE США десятиліттями поширювали дані про орбіти практично всіх об’єктів, і світ користувався цим джерелом як основним. Китай хоче перетворитися зі споживача даних на того, хто встановлює правила гри.
Поява окремого китайського каталогу означає фрагментацію глобальної системи безпеки орбіт. Операторам супутникових угруповань доведеться або обирати, якому джерелу довіряти, або звіряти обидва.
Така ситуація стане особливо гострою з огляду на те, що Народно-визвольна армія Китаю дедалі більше цікавиться міжнародними нормами й правом у космосі, а доступ до власних даних посилює здатність країни впливати на формування цих самих норм. У 15-му п’ятирічному плані Китаю на 2026–2030 роки космічну обізнаність уже закріпили як один із пріоритетів комерційного космосу поряд із багаторазовими носіями та орбітальними обчисленнями.
