Запуск ракети із судна у морі неподалік Шанхая вивів на орбіту групу супутників. Один із них уперше в китайській космонавтиці обробляє знімки просто на борту, а не передає їх на Землю сирими. Морський старт також підтвердив, що таку ракету можна тривалий час тримати напоготові на судні.
Рекорд серед твердопаливних ракет
Ракету Gravity-1 компанії Orienspace запустили з мобільного судна у Східнокитайському морі неподалік Шанхая. Носій заввишки 30 м і масою 405 тонн розвиває на старті тягу 600 тонн. Серед ракет із суто твердопаливними двигунами потужнішої у світі немає, а для цієї моделі політ став третім успішним виходом на орбіту.
На розрахункові низькі орбіти вивели дев’ять апаратів. Шість із них належать до серії «Дунпо» (Dongpo) і несуть оптичні камери та радари із синтезованою апертурою для регіонального картографування і реагування на надзвичайні ситуації. Решту склали два супутники дистанційного зондування Землі та демонстраційна платформа Lilac-3.
Координували роботу Східний аерокосмічний порт (Oriental Aerospace Port) і Тайюаньський центр запуску супутників. Обидві структури відповідають за підготовку носія та безпеку району старту у відкритому морі.
Обробка знімків на орбіті
Апарат «Сігуан-2 01» став першим китайським супутником із бортовим штучним інтелектом, здатним аналізувати космічні знімки просто під час польоту, як повідомляє Asia Times. Готові дані можуть надходити споживачам майже в реальному часі.
Розрахунки просто в космосі знімають залежність від наземних центрів. Зазвичай сирий матеріал доводиться передавати вниз, опрацьовувати й лише потім розсилати кінцевим користувачам, а на це йдуть години. Кадри кількагодинної давнини мало що дають проти рухомих об’єктів на кшталт кораблів чи літаків, тому традиційна зйомка з орбіти придатна насамперед для нерухомих цілей.
Що дає рухома платформа
Морські платформи мають кілька переваг перед стаціонарними космодромами. Вони не потребують черги на завантажених наземних майданчиках, а траєкторію старту можна обрати вигіднішу за витратами палива. Від цього зростає маса вантажу в кожному польоті.
Нинішній політ підтвердив ще одну річ. Тверде паливо витримує тривале зберігання на борту судна в умовах відкритого моря, тому носій може стояти готовим до старту місяцями. Для швидкого поповнення угруповань це важливіше за саму потужність ракети.
Водночас саме ця схема ставить межу таким планам. Двигуни на твердому паливі неможливо вимкнути чи відрегулювати після запалення, тому Gravity-1 принципово не пристосована до повернення першого ступеня. Багаторазовість Китай відпрацьовує на зовсім інших ракетах, зокрема на «Чанчжен-10B» з рідинними двигунами.
Відставання за кількістю
Попри технічні успіхи, за кількістю апаратів на орбіті КНР лишається далеко позаду. Саймон Ґвоздз наводить дані, за якими США утримують 78 % усіх супутників, тоді як на Китай припадає лише 8 %. На низькій навколоземній орбіті контраст ще різкіший — 86 % проти 4 %.
Частину розриву пояснює ставка Вашингтона на комерційних постачальників пускових послуг. Китайські запуски досі виконують переважно державні структури. Наростити виробництво супутників значно простіше, ніж збільшити можливості для їхнього виведення на орбіту, бо цьому заважають географічні обмеження, необхідність керування повітряним простором і брак придатних стартових майданчиків.
Ставка на орбітальну економіку
Американська перевага теж має вразливе місце. Енді Янґ зазначає, що виведення супутників у США надто зав’язане на SpaceX. Залежність критичної національної спроможності від однієї компанії з часом може обернутися стратегічним ризиком.
Китай тим часом розвиває кілька державних проєктів супутникових угруповань, серед яких «Сінван» і «Цяньфань», а паралельно підтримує приватні компанії в роботі над багаторазовими носіями. Щойно вони опанують повернення ступенів, розгортання мереж на низькій орбіті може піти набагато швидше.
На думку Ахмада Ханана, результат змагання визначать не гучні пілотовані експедиції на кшталт першого польоту людей до Марса, а здатність утримувати найбільшу мережу апаратів за найнижчої собівартості разом із контролем над цифровими сервісами та передаванням даних.
