23 жовтня Венера перебуватиме у найбільшій західній елонгації. В цей момент вона опиниться на максимальній кутовій відстані від Сонця, її добре буде видно перед світанком. Проте друга планета Сонячної системи цікава не тільки цим. Ось кілька відповідей на, здавалося б, звичайні питання, які можуть вас здивувати.
1. Скільки триває день на Венері?
Для більшості планет можна порахувати, скільки їхніх обертів навколо власної осі відбувається за час, який вони витрачають на один оберт навколо Сонця. Але не у випадку з нашою найближчою сусідкою. Один оберт навколо Сонця Венера робить за 225 земних днів. А навколо власної осі — за 243. Тобто день на ній на 6% довший за рік.
Але це стосується так званої зоряної доби — обертання відносно «нерухомих» зір. Оскільки добове обертання Венери відбувається у напрямку, протилежному до того, у якому це робить решта великих планет Сонячної системи (крім Урана), тривалість повного періоду зміни дня та ночі на ній виявляється значно коротшою — менше 117 земних днів.
2. Який вигляд має поверхня Венери із Землі?
Венера — найяскравіший об’єкт на нашому небі після Сонця та Місяця. Мінімальна відстань до неї становить лише 38 млн км. Здавалося б, об’єкти на її поверхні мають бути добре видимими із Землі, але це не так.
Сусідня з нами планета має надзвичайно щільну атмосферу, вдесятеро важчу за земну. Її поверхня завжди схована від нас щільним шаром хмар, крізь які нічого не видно. Безпосередні знімки поверхні Венери були зроблені лише апаратами, що спустилися нижче хмарного покриву. Також існують радарні зображення, отримані орбітальними зондами. Вони дозволяють зрозуміти, на що схожий венеріанський рельєф.
3. Чи є у Венери супутники?
Венера за своїми розмірами дуже схожа на Землю, тому здавалося б цілком природним, якби у неї був супутник, подібний до земного Місяця. У XVII–XVIII століттях астрономи неодноразово повідомляли про відкриття таких об’єктів у її околицях. Але зрештою всі ці повідомлення виявилися хибними. Зараз уже доведено, що супутників у Венери немає.
Зате у неї є квазісупутник — астероїд 2002 VE68. Він обертається навколо Сонця у резонансі 1:1 із Венерою, і при спостереженнях з її поверхні може видатися, що він справді є її місяцем.
4. Чи є на Венері об’єкти, названі на честь чоловіків?
Щодо багатьох тіл Сонячної системи існує традиція називати об’єкти на їхній поверхні не довільно, а за певним принципом. Це справедливо й для Венери. Коли орбітальні апарати змогли скласти детальні карти її поверхні, астрономи вирішили, що їм будуть давати імена реальних жінок або жіночих персонажів із міфів різних народів.
Проте є кілька винятків, пов’язаних із тим, що деякі об’єкти встигли назвати до того, як це правило з’явилося. Так, на Венері є дві великі височини — області Альфа та Бета, що отримали назви двох перших літер грецького алфавіту. А найвищий хребет на планеті став єдиною структурою, названою на честь чоловіка — видатного британського фізика Джеймса Максвелла.
5. Скільки може функціонувати зонд на поверхні Венери?
Щільна атмосфера Венери призводить до значного парникового ефекту. Газова суміш біля її поверхні розігріта до 467°C, а атмосферний тиск у 92 рази перевищує земний. Крім того, на більших висотах там присутні пари сірчаної кислоти.
Такі умови є надзвичайно несприятливими для роботи будь-якої земної техніки. Автоматичні зонди виходять із ладу за лічені хвилини, навіть якщо їх захистити. Рекорд належить апарату «Венера-13», який зміг протриматися на венеріанській поверхні 127 хвилин.
Тільки найцікавіші новини та факти у нашому Telegram-каналі!
Приєднуйтесь: https://t.me/ustmagazine
