Тривалий час астрономи ігнорували малі астероїди, вважаючи їх лише кам’яними уламками, що заважають спостереженням далеких світил. Їх навіть називали «паразитами неба». Але дослідники з Массачусетського технологічного інституту (MIT) змінили погляд на ці космічні тіла.
Завдяки техніці аналізу зображень, розробленій ще в 1990-х роках, вони змогли знайти найменші астероїди в головному поясі, розташованому між орбітами Марса і Юпітера. Серед знайдених об’єктів — уламки розміром лише 10 м у діаметрі. Ці відкриття важливі для розуміння походження метеоритів і зміцнення планетарної оборони.
Раніше вчені могли ідентифікувати лише великі астероїди, що перевищують кілометр у ширину. Менші об’єкти губилися на тлі шуму телескопічних зображень. Але команда MIT застосувала метод «зсуву», який дозволяє зібрати серію зображень одного й того ж регіону неба. Це допомогло виділити слабкі об’єкти, що раніше були невидимі.
Використовуючи дані телескопів TRAPPIST і SPECULOOS, а також космічного телескопа James Webb (JWST), команда виявила 138 нових астероїдів, максимальна величина з яких не більша за розмір автобуса. JWST, який створений для дослідження далеких галактик і екзопланет, його надчутливі інструменти також здатні виявляти тепло навіть малих астероїдів у Сонячній системі.
Ці нові знахідки мають вагоме практичне значення. Малі астероїди, хоч і не здатні знищити життя на Землі, як це трапилося 66 млн років тому, коли вимерли всі види динозаврів, утім, такі об’єкти можуть спричинити значні руйнування. Раннє виявлення таких об’єктів дозволяє відстежувати їхні орбіти та розробляти ефективні стратегії захисту.
Раннє виявлення таких об’єктів дозволяє відстежувати їхні орбіти та розробляти ефективні стратегії захисту. За словами Артема Бурданова з MIT, це важливий крок у покращенні планетарної оборони.
Окрім захисту Землі, дослідження малих астероїдів дають змогу краще зрозуміти еволюцію Сонячної системи. Їхня велика кількість свідчить про те, що вони утворюються внаслідок зіткнень більших об’єктів, які розпадаються на дрібніші уламки.
«Це новий рівень досліджень, який став можливим завдяки сучасним технологіям. Ми переосмислюємо старі дані та знаходимо те, що раніше вважали перешкодою», — зазначає Артем Бурданов із MIT.
Ця методика відкриває нові перспективи для дослідження космосу. Малі астероїди, які колись здавалися «сміттям», тепер є важливим ключем до розуміння як нашої Сонячної системи, так і майбутнього Землі.
Раніше ми повідомляли про те, як система попередження NASA передбачила падіння астероїда на Землю.
За матеріалами Space
