Зіткнення з Землею 12-кілометрового астероїда майже 66 млн років тому спричинило вимирання всіх динозаврів. Цей смертельний удар на швидкості 43 тис. км/год викликав незворотні зміни у навколишньому середовищі, що призвели до масових вимирань багатьох інших видів живих організмів. Одним із таких спускових механізмів були густі хмари з попелу та частинок, які потрапили в атмосферу та поширилися планетою. В результаті Земля була оповита темрявою, що тривала майже два роки. Період після зіткнення з астероїдом можна буквально назвати «темними часами».
Нове дослідження показало, що сажа від потужних лісових пожеж заполонила небо та заблокувала Сонце, й це посилило хвилю масового вимирання. Про таке жахливе минуле оголосили на щорічних зборах Американського геофізичного союзу (AGU), які проходили в Новому Орлеані 16 грудня, повідомляє Live Science.
Катастрофічний кінець крейдяного періоду
Падіння метеорита завершило крейдяний період, що продовжувався зі 145 млн до 66 млн років тому. Удар по поверхні нашої планети сформував відомий кратер Чиксулуб. Його залишки знаходяться під водою в Мексиканській затоці поблизу півострова Юкатан. «Шрам» тієї епохи, що залишився на Землі, становить 150 км у діаметрі. Падіння астероїда знищило принаймні 75% життя на планеті, включаючи всіх динозаврів. Хмари з подрібненої гірської породи та сірчаної кислоти затьмарили небо, й це заблокувало сонячне світло, знизило глобальну температуру, викликало отруйні кислотні дощі та спровокувало лісові пожежі.
Вчені запропонували постастероїдний «сценарій ядерної зими» в 1980-х роках. Ця гіпотеза передбачала, що пітьма зіграла роль у масових вимираннях наприкінці крейдяного періоду. Однак лише в останнє десятиліття дослідники розробили моделі, що показують, як саме ця темрява могла вплинути на життя.
«Наразі поширена думка, що глобальні лісові пожежі були б основним джерелом дрібної сажі, яка піднялася у верхні шари атмосфери. Концентрація сажі впродовж перших кількох днів або тижнів пожеж була досить високою, щоб зменшити кількість сонячного світла до рівня, достатнього для повного блокування фотосинтезу», — говорить Пітер Рупнарін, куратор геології в Департаменті зоології та геології безхребетних у Каліфорнійській академії наук та доповідач на засіданні AGU.
Реконструкція подій
Сучасна реконструкція катастрофічних подій, що відбулися 66 млн років тому, показала, що екосистеми можуть відновитися без особливих наслідків у період до 150 днів. У симуляціях, де темрява тривала довше, рівень вимирання різко зростав. Уже за 200 днів наслідки стають незворотними, коли вимирає 45-50% живих організмів. Від 650 до 700 днів у тотальній темряві рівень вимирання досяг від 65-81%. За підрахунками вчених, у цей період 75% живих організмів назавжди зникли з Землі. Ймовірно, сонячне світло не досягало поверхні планети протягом двох років, що призвело до повного вимирання домінантних видів.
Щойно екосистема досягла цього переломного моменту, вона зрештою відновилася з новим розподілом видів, у якому головну роль на себе взяли ссавці. Симуляція показала, що після розсіювання пітьми на відновлення колишніх умов екосистеми Землі знадобилося ще 40 років.
Нагадаємо, що недавно Землі загрожувало зіткнення з астероїдом, який пролетів на відстані лише 3000 км від її поверхні.
