Підбірка найцікавіших космічних новин за тиждень: метеорологічний супутник допоміг розгадати чомусь потьмяніла Бетельгейзе, телескоп TESS виявив суперземлю всередині орбіти гарячого юпітера, а ми розповідаємо, що таке квазари та якими вони бувають.
TESS виявив суперземлю всередині орбіти гарячого юпітера
За допомогою даних, зібраних телескопом TESS, астрономи знайшли суперземлю, орбіта якої пролягає всередині орбіти гарячого юпітера. Це відкриття суперечить моделі міграції, що пояснює походження таких тіл. Йдеться про гарячий юпітер WASP-132b. Він обертається навколо помаранчевого карлика, розташованого на відстані 400 світлових років від Сонячної системи. Орбіта газового гіганта проходить на відстані 10 млн км від батьківського світила, температура його атмосфери оцінюється в 500°C.
Чорні діри визнали винними в загибелі примарних галактик
Зореутворення в галактиці Чумацький Шлях не можна назвати активним, але щороку в ній народжується по 3-4 нові зірки. Але в еліптичних галактиках зірки не народжуються зовсім, а ті, що там є, вже досить старі. Мабуть, рано чи пізно процеси зореутворення в них раптово припинилися, залишивши ці галактики повільно згасати протягом еонів. Подібні зоряні системи ще називають «примарними», оскільки вони практично неживі.
Супутник для спостереження за погодою допоміг розгадати загадку Бетельгейзе
Бетельгейзе у 2019 році потьмянішала через газово-пилову хмару, яка закрила її від нас. Троє вчених із Токійського університету нещодавно змогли розгадати загадку потьмянішання зорі Бетельгейзе 2019 року. У цьому їм допоміг супутник для стеження за погодою «Хімаварі-8». Зазвичай він спостерігає за поверхнею Землі та хмарами в інфрачервоному діапазоні. Завдяки цьому він зміг виміряти температуру поверхні зорі, що потрапила в його поле зору. Виявилося, що за цей період вона знижувалася на 150°C. Крім того, стало зрозуміло, що причиною зниження яскравості стала газово-пилова хмара, яка закрила від нас далеке світило.
Новини ринку
Next stop? Moon ????
Photon Lunar has been integrated onto Electron’s upper stage adapter at Launch Complex 1! This small but mighty spacecraft will set CAPSTONE on ballistic lunar transfer for @NASA and @AdvancedSpace. pic.twitter.com/q6H5N1cpda
— Rocket Lab (@RocketLab) May 31, 2022
Наступна зупинка – Місяць
Rocket Lab опублікувала таймлапс, який демонструє встановлення на верхній ступінь ракети Electron платформи Photon. Вона буде використана для першої міжпланетної місії компанії. У її межах до Місяця відправиться космічний апарат CAPSTONE.
Потужніші за James Webb: ТОП-4 телескопи, які збудують до 2030 року
Зараз наукове співтовариство з нетерпінням чекає на початок експлуатації телескопа James Webb, який покаже нам Всесвіт із надзвичайною якістю та з надією зазирнути в минуле далі, ніж будь-коли раніше. У той же час по всьому світу будуються нові телескопи, що готують ґрунт для нової ери в астрономії, яка покаже, як зароджувався та розвивався наш світ.
Тридцятиметровий телескоп (TMT) названий на честь свого величезного головного дзеркала, розмір якого складе 30 м. Зображення з TMT будуть у 12 разів чіткішими, ніж отримані обсерваторією Hubble.
Надзвичайно великий телескоп (ELT). Його головне дзеркало буде навіть більшим, ніж дзеркало TMT — його діаметр складе 39 м. Він має стати найбільшим у світі телескопом видимого та інфрачервоного діапазону, а також буде здатний фокусувати у 100 млн разів більше світла, ніж людське око.
Гігантський Магелланів телескоп (GMT) — оптико-інфрачервоний телескоп заввишки з 12-поверховий будинок, що використовуватиме сім основних дзеркал (кожне діаметром понад 8 м) для фокусування світла з глибокого космосу.
Великий синоптичний телескоп LSST буде оснащений найбільшою з коли-небудь створених цифрових камер із неймовірною роздільною здатністю у 3,2 млрд пікселів. Обсяг інформації, яку він збиратиме щоночі, складе 15 терабайт.
Штучний інтелект допоможе розпізнавати астрономічні об’єкти
Астрономи розробили систему для розпізнавання небесних об’єктів на основі машинного навчання. Вона аналізуватиме дані, зібрані космічними апаратами, та визначатиме місце об’єкта у Всесвіті. Система під назвою SHEEP базується на технології штучного інтелекту, яку вже застосовували до пошуку позаземних цивілізацій. Вона працюватиме з фотометричними даними та спектрами об’єктів, зібраними у таких великих каталогах, як Слоунівський цифровий огляд неба (SDSS). У майбутньому цю технологію пропонують застосувати до даних Dark Energy Spectroscopic Instrument (DESI), європейського космічного телескопа Euclid і James Webb Space Telescope.
Цікаве
NASA відкриває космопорт Gateway для космічних подорожей майбутнього
NASA готує до відкриття нову визначну пам’ятку. Якщо комплекс Космічного центру ім. Кеннеді служить тематичним парком і знімальним майданчиком, то новий Gateway The Deep Space Launch Complex — це власний погляд аерокосмічної адміністрації в майбутнє. Він відкривається для відвідувачів 15 червня та запрошує публіку подивитися, як виглядатимуть у майбутньому космопорти для подорожей на навколоземну орбіту й Сонячною системою.
Розмаїття квазарів (стаття)
Історія квазарів бере початок з 1959 року, коли астрономи приступили до роботи над пошуком відповідників у видимому світлі потужних радіоджерел, які входили до нового на той час Третього Кембриджського каталогу. Для ототожнення вчені використовували Паломарський атлас неба — збірку фотопластинок, відзнятих на 1,22-метровому фотографічному телескопі Шмідта. Вже у 1960 і 1962 роках вдалось ототожнити два об’єкти: 3С 48 — зі слабкою зорею 16-ї величини та 3C 286 — із зорею 17-ї величини, але вчені не змогли пояснити їхні оптичні спектри. Ускладнювало ситуацію те, що тогочасні радіотелескопи визначали положення небесних об’єктів досить грубо, тому для уточнення був запропонований оригінальний метод спостережень під час покриття деяких радіоджерел Місяцем.
Проведені навчання з відстежування небезпечного астероїда
Міжнародна мережа попередження про астероїди (IAWN) та Управління координації всепланетної оборони (PDCO) NASA провели навчання з виявлення потенційно небезпечних для людства космічних об’єктів. У них взяли участь понад 100 науковців із різних країн. Захід показав, що обсерваторії в змозі оперативно реагувати на небезпеку. У якості «навчальної цілі» було обрано астероїд Апофіс (99942 Apophis).
Тільки найцікавіші новини та факти у нашому Telegram-каналі!
Долучайтеся: https://t.me/ustmagazine
