Алмази утворюються в результаті сильного тиску в надрах Землі. Але деякі найміцніші коштовні камені іноді знаходять в метеоритах із космосу, й вони принципово відрізняються від земних. Нове дослідження вказує на те, що рідкісна форма коштовних каменів може виникнути у бурхливих ядрах далеких світів і прибути на Землю завдяки сильним космічним зіткненням.
За словами групи вчених з Австралії, мінерал лонсдейліт — різновид алмазу з гексагональною кристалічною структурою — можна знайти в метеоритах, які, ймовірно, утворилися під час зіткнення астероїда з карликовою планетою мільярди років тому. Вони дослідили 18 фрагментів за допомогою вдосконаленої електронної мікроскопії, щоб краще зрозуміти, як утворився лонсдейліт у космічних породах. Результати дослідження опубліковані в PNAS.
Лонсдейліт раніше знаходили в метеоритах, включаючи Diablo Canyon, знайдений у знаменитому метеоритному кратері в Аризоні. Мінерал відрізняється від звичайних алмазів своєю кристалічною структурою, яка є гексагональною, тоді як земні зразки мають кубічну кристалічну структуру. Але у природі гексагональна решітка зустрічається набагато рідше: у мікроскопічних кількостях лонсдейліт можна отримати в лабораторії або знайти у рідкісних кам’яних метеоритах — урейлітах, які вирізняються незвичайним складом і багаті на вуглець. Знайдено лише кілька таких метеоритів, і вважається, що вони походять із залишків одного й того ж небесного тіла. Окремі дослідження, проведені на початку цього року, показали, що структура лонсдейліту робить його твердішим за інші алмази.
Вчені навіть припустили, як могли утворитись такі надтверді алмази. У мантії карликової планети чи великого астероїда були поклади вуглецю у вигляді звичайного графіту, «зім’ятого» геологічними процесами. Майже 4,5 млрд років тому це небесне тіло пережило зіткнення і зруйнувалося повністю або майже повністю. У момент удару частина породи моментально перейшла у перегріту рідину та газ, які одразу поширилися по тріщинах і порожнечах у графіті, створивши області екстремальних температур і тиску. У таких умовах частина графіту перейшла у мікрокристали лонсдейліту. І тепер — через мільярди років — зразки таких кристалів опинилися на Землі в рідкісних кам’яних метеоритах.
Якщо структура лонсдейліту робить його твердішим за звичайні алмази, він може знайти застосування в матеріалознавстві. Звичайно, виготовлення цих алмазів у лабораторії було б ефективнішим методом, ніж очікування, поки на Землю впадуть залишки іншого космічного зіткнення.
Раніше ми повідомляли про те, як вчені припускають, що на Землю впав метеорит з іншої зоряної системи.
За матеріалами CNET
Тільки найцікавіші новини та факти у нашому Telegram-каналі
Долучайтеся: https://t.me/ustmagazine
