З 2019 року головним суперником США в освоєнні Місяця вважається Китай. У 2022 році на тлі російсько-української війни це протистояння загострилося. Сторони обмінюються різкими заявами щодо планів одна одної, однак більшість експертів впевнена, що це не призведе до реального військового протистояння.
Китайські місячні амбіції
Десять років тому місячні амбіції Китаю все ще лишалися фантастикою. Однак у 2019-му саме Піднебесна стала першою у світі країною, що посадила космічний апарат на зворотному боці нашого природного супутника. Посадковий ступінь «Чан’е-4» не просто успішно досягнув поверхні, але й спустив на неї ровер «Юйту-2».
З технічної точки зору, це не таке вже й велике досягнення, оскільки практично жодних технічних новинок ці апарати не демонструють. Ровер знайшов на поверхні скляні кульки та липкий ґрунт, але на сенсаційні відкриття вони не тягнуть. Однак для космічних фахівців США ця місія мала велике символічне значення. Хтось щось зробив на Місяці вперше, і це були не вони.
Тож зараз уже можна говорити, що протистояння у космосі стосуватиметься не тільки супутників на навколоземних орбітах і способів їхнього виведення з ладу. База на найближчому до нас небесному тілі та орбітальна інфраструктура, необхідна для її функціонування, теж можуть стати предметом суперництва.
Китайсько-російська місячна база
Широкомасштабне вторгнення росії в Україну тільки загострило це протистояння. І річ не лише в тім, що США у цьому конфлікті надають допомогу саме Києву. Пекін і Москва в умовах все більшої ізоляції останньої від решти світу зближуються у космічних проєктах. І найважливішим із них є спільна програма пілотованого польоту на Місяць.
Угода про це була підписана 2019 року. Вона передбачає спільну роботу російського супутника «Луна-26» на орбіті навколо Місяця та китайського посадкового апарата «Чан’е-7». Останній має досягнути поверхні нашого супутника в районі його полюсу 2026 року.
Остання звістка дуже сильно стривожила США, адже «роботизована лабораторія», якою є «Чан’е-7», шукатиме там водяну кригу. А вода дасть змогу Китаю створити на Місяці свою базу з постійним екіпажем. Плани створення такої станції вже у 2027 році містяться у деяких опублікованих офіційних документах КНР.
Україна, своєю чергою, є учасницею Угод Артеміди. По суті, цей міжнародний договір є частиною плану США з освоєння Місяця, альтернативного щодо російсько-китайської програми.
Роль європейців у конфлікті
Цікаво, що китайці та росіяни доклали чимало зусиль для того, аби залучити до своїх місячних планів і європейські країни. Вже у 2023 році до Місяця має стартувати наступний китайський апарат, що привезе на Землю зразки речовини, — «Чан’е-6». На його борту будуть і французькі прилади.
Що стосується зонда «Луна-26», то від самого початку він планувався як частина місії з дослідження місячних ресурсів. Другою її складовою мав стати посадковий модуль «Луна-27», на борту якого мав розміщуватися роботизований бур, наданий Європейським космічним агентством (ESA).
Однак агресія РФ проти України вплинула на ці плани. ESA відмовилося від співпраці з агресором у всіх проєктах, у тому числі й «Луни-27». Росія ж заявила, що ця місія зараз не на часі.
Вільна економічна зона на Місяці
У тому-таки 2019 році розгорівся перший великий місячний скандал за участі КНР. Один із чиновників Китайської корпорації з розвитку космічних науки та техніки (CASC) заявив, що до 2050 року між Землею та Місяцем буде створена вільна економічна зона. Цю новину підхопили газети, які одразу ж поєднали її з виключною економічною зоною.
Фахівці CASC надали деякі подробиці, що дозволять їхній країні здійснити цей проєкт у зазначені строки. За їхніми словами, у 2030-х мають бути завершені фундаментальні роботи, у 2040-х — отримані ключові технології, а далі настане черга власне реалізації задуму. Тоді експерти так і не дійшли однозначної думки: була це спроба Комуністичної партії Китаю м’яко сповістити світ про свої амбіції, чи це окремі чиновники всередині самої КНР таким чином намагалися зацікавити керівництво країни у місячних місіях.
Китай створює місячне супутникове угрупування
Упродовж двох років Китай втілював у життя свої численні космічні плани та зрештою згадав про Місяць. У квітні 2022 року заступник голови Китайської національної космічної адміністрації (CNSA) Ву Яньхуа оголосив про плани вивести на селеноцентричну орбіту ціле сузір’я сателітів для інформаційного забезпечення майбутніх місячних місій.
Планується, що ці супутники будуть запущені вже у 2023 — 2024 роках. Зараз Китай обмежується лише ретранслятором, що розташований у точці Лагранжа L₂. Саме через нього здійснюється керування ровером «Юйту-2». Але запуск цілого угрупування потенційно може зробити Піднебесну лідером в освоєнні Місяця.
Американські військові та китайська загроза
Звичайно, все це не лишилося непоміченим з боку Сполучених Штатів. У квітні 2022-го Космічні війська США оприлюднили заяву, що готові виконувати свої функції з убезпечення цивільних об’єктів на Місяці. При цьому вони послалися на угоду 1967 року, яка прямо забороняє розміщення на нашій небесній сусідці військових об’єктів.
Ця угода підписана всіма державами, що потенційно можуть взяти участь у нових місячних перегонах. Китай і росія теж її підписали, й наразі не висловлювали планів розмістити на Місяці щось військове. Однак військові США явно цьому не вірять і вказують на лазівку в угоді, яка дозволяє розміщувати на космічних об’єктах озброєних цивільних охоронців.
Китай та США: обмін звинуваченнями
Новий скандал розгорівся на початку липня. Тоді очільник NASA Білл Нельсон в інтерв’ю газеті Bild звинуватив CNSA в тому, що вони готуються перетворити свою місячну базу на військову. За його словами, Китай свою станцію може завершити у 2035-му та спробувати за її допомогою захопити наш природний супутник.
На звинувачення Нельсона відповів речник Міністерства зовнішніх справ КНР Чжао Лідзянь. Він спростував звинувачення голови NASA та заявив, що його країна завжди прагнула створити мирну спільноту в космосі. А США вже не вперше намагаються оббрехати китайську космічну програму.
Думка експертів: Китай не зможе захопити Місяць
Ці суперечки привернули до себе увагу експертів з освоєння космосу. Зокрема, наприкінці липня з’явилася стаття за авторством Светли Бен-Іцхак та Лінкольна Гайнса з Університету Повітряних сил США. Вони вказали на той факт, що побудувати місячну станцію — зовсім не означає «захопити Місяць».
Вони нагадали, що перша стаття вже згаданої угоди про Місяць 1967 року прямо забороняє будь-якій країні привласнювати наш природний супутник незалежно від способу, у який вона це може зробити. Цей документ також закріплює за кожною державою право вільно використовувати Місяць.
Зрештою, китайці будуть там не самі. Вже у 2025 році на тому-таки полюсі Місяця має висадитися екіпаж, запущений державами, що входять до Угод Артеміди. А ще раніше, у 2024-му, на навколомісячну орбіту має бути виведена станція LOP-Gateway.
Звичайно, Китай може спробувати встановити фактичний контроль над поверхнею Місяця, не оголошуючи про це юридично. Зараз він застосовує цю стратегію щодо окремих островів у Південно-Китайському морі. Але вона повільна та потребує значних витрат.
Гроші та ресурси
Зрештою, встановити військовий контроль над усією поверхнею Місяця вкрай важко. Вона у п’ять разів перевищує площу Австралії. Тож це саме той випадок, коли захоплення величезних територій нічого, крім проблем, не принесе.
Але Китаю може й не знадобитися захоплення всього Місяця. Найцінніший ресурс на ньому сьогодні — водяна крига. А її поклади достатньо обмежені. Тому КНР може застосувати вищезгадану стратегію лише до них.
Зрештою, все впирається у кошти й можливість перетворити їх у космічні технології. У 2021 році Китай обігнав США за кількістю запусків. Однак бюджет його космічної програми складає всього половину від коштів, виділених на потреби NASA. А політ на Місяць — справа дуже недешева.
Обидві держави зараз підвищують свої космічні бюджети, але Китай робить це швидше. Отже, можна констатувати, що нові місячні перегони стартували.
Тільки найцікавіші новини й факти у нашому Telegram-каналі!
Приєднуйтесь: https://t.me/ustmagazine
