Група вчених із Кардіффського університету дійшла висновку, що заплутаний хімічний склад хмар Венери має вельми несподіване пояснення. Змодельована симуляція підтвердила можливість існування життя в її атмосфері. Ця ідея все ще викликає суперечки, тому вже зараз ведеться підготовка космічних місій на найнесприятливішу планету Сонячної системи.
Венера — друга планета від Сонця, але на ній спекотніше, ніж навіть на найближчому до нашої зорі Меркурії. Все через потужний парниковий ефект, що перетворив її на випалену посушливу кам’янисту пустелю, в якій переважають вулкани та хмари токсичної сірчаної кислоти. Хмарний шар завтовшки майже 30 км постійно закриває поверхню планети від наземних спостерігачів. Але останнім часом цей шар розглядають як можливе укриття для інопланетного життя.
Недавнє дослідження виявило, що хмари на планеті не повністю складаються з сірчаної кислоти, а містять суспензію солей амонію. Це все натякає на можливу біологічну активність у щільних хмарах. Дослідження команди було опубліковане у Proceedings of the National Academy of Sciences.
Гіпотеза про фосфін
Нещодавня робота заснована на широко розрекламованому дослідженні, опублікованому минулого року в журналі Nature. У ньому стверджувалося, що в атмосфері планети знайдений газоподібний фосфін як доказ гіпотези її життєпридатності. Фосфін виробляється мікроорганізмами, яким потрібен кисень для виживання. Тому наявність газу була ознакою того, що в атмосфері Венери відбуваються біологічні процеси.
«Жодне відоме нам життя просто не здатне вижити у хмарах Венери. Однак, ймовірно, на цій планеті є якась форма життя, що змінює середовище, щоб воно стало придатним для існування», — заявила Сара Сігер, планетолог з Массачусетського технологічного інституту та співавторка нового дослідження.
Однак скептики не поділяють захоплення «відкриттям» учених і заявляють, що фосфін, можливо, просто переплутали з діоксидом сірки, що виділяється активними вулканами та не є результатом біологічних процесів.
Нез’ясовні сигнатури
У новій статті увага приділялася не фосфіну, а деяким незрозумілим хімічним сигнатурам у хмарах Венери. Роки спостережень показали наявність більшої кількості водяної пари та діоксиду сірки, ніж очікувалося. Дослідники вважали, що пояснити ці аномалії може аміак.
«Аміаку на Венері не має бути. До нього приєднаний водень. А на планеті дуже мало водню. Будь-який газ, що не вкладається в контекст навколишнього середовища, автоматично викликає підозру. Єдине пояснення — він «створюється» біологічними процесами», — додала Сігер.
Нове моделювання показало, що якщо мікроорганізми й існували на Венері, виробництво аміаку є їхнім побічним продуктом. Крім того, аміак нейтралізує краплі сірчаної кислоти у хмарах, роблячи їх певною мірою придатними для життя. Хоча вся ця робота проводилася з моделями, майбутні місії космічних зондів можуть допомогти нам отримати деякі відповіді на питання про те, що ж насправді відбувається у венеріанських хмарах.
Космічні місії на Венеру
До Венери планується відправити три космічні місії з пошуку свідчень про існування життя: дві — від NASA (VERITAS та DAVINCI+), а одна — від ESA (EnVision). Зі всіх трьох DAVINCI+ — єдина місія, в якій планується відправити апарат в атмосферу Венери. Космічний зонд зробить виміри та проведе аналіз хмар під час спуску на поверхню планети.
Якщо життя виявлять за межами Землі у будь-якому вигляді — або скам’янілим на поверхні Марсу, або процвітаючим у хмарах Венери, — це буде одним із найзначніших наукових відкриттів усіх часів. Але перш ніж робити подібні заяви, необхідно пройти довгий і складний шлях.
Нагадаємо, що раніше ми розповідали про 12 цікавих фактів про Венеру.
